Плануючи повномасштабне вторгнення в Україну, путін очікував, що росія вийде з цієї авантюри значно впливовішою. Поки що все складається зовсім навпаки, пише Bloomberg. Приміром, пострадянські країни Центральної Азії, де колись ключові рішення ухвалювали лише згідно з позицією путіна, поступово починають нехтувати Москвою ― зокрема, найбільша й найбагатша держава регіону Казахстан, відносини з якою путін на початку повномасштабного вторгнення ставив за приклад «братських». І якщо в січні 2022-го президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запросив російські війська придушувати протести в Астані та інших ключових містах країни, під кінець року він став тим, хто відмовився визнавати незалежність «ЛНР» та «ДНР», активізував контакти з ЄС і США та поступово нарощує прокачку нафти маршрутом в обхід росії ― через Туреччину. Правляча верхівка Узбекистану теж стала активніше висловлюватися за диверсифікацію торгівлі та зовнішньополітичних інтересів. Те ж стосується Азербайджану. Проте найяскравіший приклад ослаблення росії ― ситуація з її колись найближчим союзником у регіоні, Вірменією. Єреван невдоволений Москвою через те, що її «миротворці» не можуть забезпечити функціонування вірменського анклаву в Азербайджані ― Нагірного Карабаху. Від початку року проїзд до Карабаху через Лачинський перевал фактично заблоковано. Пасивність росіян породжує вакуум влади, який заповнив ЄС, вирішивши відправити на вірменський кордон миротворчу місію, а також Туреччина ― вперше за понад 10 років зустрілися лідери двох країн, домовившись відкрити кордони і поглибити співпрацю. Звісно, навіть якщо Москва після завершення війни в Україні перестане бути значним центром впливу, центральноазійські країни все одно відчуватимуть це сусідство через спільні історію та кордони. Однак визначати політику Астани, Ташкенту чи Баку путін не зможе. Поступово його місце, пише видання, заступає президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Тоді як одна армія воює в Бахмуті в стилі Першої світової війни, кидаючи в окопи якомога більше солдат, інша використовує технології XXI століття, йдеться в репортажі американської медіакомпанії CBS News. Журналісти змогли потрапити в одне зі сховищ Бахмуту, що частково нагадує IT-офіс. Там за моніторами комп’ютерів сидять бійці, стежачи за зображеннями, які отримують із дронів. Часто це дуже деталізована картинка ― видно і купи сміття, залишеного російськими солдатами, і самих окупантів, які намагаються сховатись у окопах. Інформацію про виявлені цілі швидко отримують бійці на передовій ― зрештою, до цієї передової буквально кілька кварталів. Оперативний обмін інформацією допомагає ЗСУ знищувати російську армію. Бої залишаються запеклими та складними, і з часом стають лише інтенсивнішими. Росія вирішила змінити тактику і від активних артилерійських обстрілів перейшла до безжального витрачання живої сили. Встеляючи землю трупами, росіяни поволі просуваються вперед. З іншого боку, технології дозволяють українцям тримати удар ― і попри численні прогнози, ЗСУ Бахмут досі не залишили. Це зміниться лише тоді, коли і якщо росіяни зможуть перерізати дорогу через місто Часів Яр, пише видання.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]