Розібратися, скільки зовнішньої фінансової допомоги потрібно Україні, щоб держава продовжувала повноцінно функціонувати, попри витрати на війну й терористичні атаки росії, спробувало інформагентство Associated Press. Зараз ключове складне завдання українських урядовців ― мати достатньо грошей для всіх необхідних виплат і не допустити гіперінфляції. При цьому стрибки інфляції вже відбуваються ― як і, відповідно, цін, через що найвразливіші верстви населення змушені суттєво економити на продуктах. Наступний рік очікується не легшим в економічному плані за нинішній, і маркер цього ― ситуація з бюджетом на 2023-й. Із 2,6 трильйона гривень, які передбачено в розхідній частині, дефіцит становить 1,3 трильйона ― тобто компенсувати його можуть в основному іноземні партнери України. Майже половина з цього бюджету ― видатки на армію та загалом війну, тобто про значний розвиток в інших сферах не йдеться. Втім, у Київській школі економіки налаштовані оптимістично ― там прогнозують, що до середини наступного року економічна ситуація в Україні відчутно покращиться, а в росії, навпаки, погіршиться. А для того, щоб протриматись наступний рік, Україні вистачить $50 мільярдів, із них понад десять уже обіцяли виділити США. Медіа звертає увагу, що допомогти в цій частині могли б країни ЄС, які поки що більше обіцяли, ніж реально зробили. Також ця залежність України від зовнішньої допомоги може стати хорошим інструментом, щоб зменшити в країні рівень корупції ― якщо допомогу надаватимуть за умов проведення антикорупційних реформ.
Минає рік відтоді, як Ангела Меркель залишила посаду канцлера Німеччини, а «її портрет, який ще не встигли взяти в рамку, вже блякне», пише сінгапурська інформагенція CNA. Причина стрімкої втрати авторитету в тому, що Меркель залишила Німеччину неготовою до повноцінного широкомасштабного вторгнення росії в Україну. До того ж політик, яку вважали форпостом демократії в західному світі на тлі Трампа й інших політиків-популістів, могла б бути з росією значно жорсткішою ― і, можливо, зрештою, позбавити її можливості розв’язати в Європі велику війну. «Іноді realpolitik (тобто часткова здача декларативних принципів в обмін на реальну вигоду) необхідна для успіхів власної країни, ― каже професор сучасної історії Мюнхенського університету Бундесверу Гедвіґ Ріхтер. ― Але аморальність ― інша річ». Зараз Меркель закидають те, що попри розпочату в 2014 році російську агресію, вона наполягла на продовженні будівництва «Північного потоку», а також не диверсифікувала для Німеччини джерела отримання пального. В результаті зараз країна з острахом очікує зимових холодів, а ціни на пальне та електроенергію вже істотно виросли. Меркель же, яка тепер рідко з’являється на людях, відповідає, що в поточних умовах діяла так добросовісно, як могла.
Сьогодні в нью-йоркському Карнегі-Холі виступив український хор із різдвяною піснею «Щедрик» ― через сто років після її першого виконання в цьому ж залі. Багато деталей про недавні репетиції однойменного дитячого хору розповіло видання The World. Сто років тому ця пісня стала інструментом, щоб здобути підтримку для тодішньої української держави, яка чинила опір більшовистській навалі. І хоч тоді співали дорослі, а зараз діти, історія схожа: «Щедриком» українці намагаються привернути увагу світу до нової біди на своїй землі. Частина учасників хору з лютого живе за кордоном: вони тікали від російського вторгнення. Відтоді діти часто виступали в Європі та США, щоб зібрати допомогу як для українських біженців, так і для армії. «Історія “Щедрика” ― це історія боротьби України за незалежність», ― цитує видання дослідницю Тіну Пересунько. Автор пісні, Микола Леонтович, написав її в 1916 році. З 1918-го хор під керівництвом Олександра Кошиця активно гастролював по світу, і ця пісня була головним хітом. А в 1921-му Леонтовича, що став важливим символом України, вбив агент радянських спецслужб. «Як і сто років тому, ця пісня допомагає боротися з російською окупацією і твердженнями російської пропаганди про те, що українського народу не існує», ― каже Пересунько.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]