The Guardian пише про те, якими можуть бути подальші санкції проти росії. Якщо вони будуть. Європейський Союз уже ввів вісім пакетів санкцій проти росії, які суттєво обмежили торгівлю з рф, а також заморозили активи 1 239 осіб і 116 компаній. Отже простір для впровадження нових обмежень є невеликим, пише видання з посиланням на джерело в ЄС. Країни Балтії та Польща мають конкретні пропозиції щодо розширення санкцій проти рф. Наприклад, заборонити закупівлю скрапленого нафтового газу, припинити співпрацю з росією у сфері атомної енергетики та торгівлю певними металами, запровадити заборону цивільних дронів, смартфонів тощо. Загалом ці ідеї знаходять підтримку в Данії, Швеції та Фінляндії, тоді як Німеччина, Франція та Бельгія до введення нових санкцій ставляться насторожено. Серед ризиків для європейських країн ― подальша шкода економіці, яка може призвести до розквіту правих популістських сил, що врешті зіграє на руку путіну, каже одне з джерел видання серед дипломатів. Серед інших варіантів — можливі обмеження проти союзників росії: ЄС уже наклав санкції на осіб і компанії з Ірану, що повʼязані з виробництвом та продажем рф дронів Shahed-136. Можливе й посилення санкцій проти білорусі, якщо країна формально вступить у війну в Україні.
Про українські можливості протидії іранським дронам-камікадзе пише The Wired. Нова тактика росії з використанням безпілотників є початком «темної ери» війни в Україні, пише видання. Хоча раніше сторони вже використовували дрони для атак на військові цілі, рф уперше почала застосовувати безпілотники проти цивільного населення та інфраструктури. Основна мета цієї тактики ― поширення терору, йдеться у статті. Частково психологічний ефект досягається гудінням дрона, схожим на мотор мопеда. Україні частково вдається протидіяти Shahed-136 ― та це непросте завдання, адже дрони літають низько, що ускладнює роботу ППО. Ефективною зброєю проти дронів були б ракети ППО великої дальності, каже військовий аналітик Марсель Пліхта, однак вони дуже дорогі. Нідерландський експерт з гуманітарного роззброєння Вім Звейненбург вважає, що найкращим варіантом було б винайти спосіб зупинити дрон до того, як він злетить. Знання й технології, які б допомогли з цим, Україна шукає в Ізраїлі, який поки що заявляє лише про готовність інформаційної та експертної підтримки України.
Про витоки німецької суперечки про постачання зброї в Україну в есеї на The Atlantic пише американська авторка Енн Епплбаум. На початку повномасштабного вторгнення рф в Україну канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що необхідно змінити політику оборони та покласти край залежності Німеччини від російських енергоресурсів. Він навіть назвав ці зміни історичним зламом, однак такі заяви не завжди підкріплювалися настільки ж гучними діями, вважає голова парламентського комітету з питань оборони Марі-Агнес Ціммерман. Минули місяці, а німці й досі не визначилися з тим, як має виглядати допомога Україні, яку зброю можна надсилати, а яку ні, і де проходить червона лінія, перетин якої може викликати надмірну реакцію путіна. Наріжним каменем цього питання є постачання Україні сучасних танків, пише Епплбаум. Німеччина ― третій за обсягами постачальник зброї в Україну, однак до переліку надаваних позицій не входять танки, які могли б забезпечити Києву велику перевагу. Керівник апарату Шольца Вольфганг Шмідт пояснює це тим, що обслуговування і використання великих сучасних танків потребує комплексної логістики, яку складно налагодити, а також занепокоєнням, що німецькі танки в Україні допоможуть рф просувати меседж «НАТО нас атакує». Епплбаум вважає, що обидві ці проблеми не так складно вирішити, отже основною перешкодою є політична воля. Інші країни не постачають Україні сучасні танки: усі чекають, хто зробить це першим. У німецькому суспільному дискурсі панує думка про те, що після катастроф ХХ сторіччя місія Німеччини — забезпечити мир, пише авторка. Проблема полягає в тому, що багато німців вважають, що це означає утриматися від втручання у війну. Звичайно, певну роль відіграє економічний фактор ― залежність Німеччини від російської енергії та інтереси бізнесів, що інвестували в трубопроводи. Епплбаум сподівається, що німці, які вже зрозуміли, що світ змінився, зрештою переконають у цьому опонентів ― і тоді справді настане «поворотний момент», про який ще в лютому говорив Шольц.
- Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected].