У чому полягає допомога Україні розвідданими та як росія крала наше зерно. Що провідні видання світу писали про війну 3 жовтня

Автор:
Саша Свердлова
Редактор:
Антон Семиженко
Дата:
У чому полягає допомога Україні розвідданими та як росія крала наше зерно. Що провідні видання світу писали про війну 3 жовтня

Німецький Der Spiegel опублікував інтервʼю з експертом із розвідки Грегом Остіном про те, як Захід допомагає Україні розвідданими. Ось основні тези розмови.

  • США та інші союзники надають Україні розвідувальні дані через центр у Німеччині, про який відомо мало. США, зокрема, має доступ до унікальних даних зі супутників.
  • Склади боєприпасів, імовірно, вдається ідентифікувати завдяки знімкам супутників, а от інформацію про місце розташування командних центрів, схоже, передають інформатори на місцях.
  • Невідомо, чи передають США та інші союзники Україні інформацію про плани росії ― зокрема, щодо переміщення військ.
  • Британія, імовірно, передає Україні аналітичні дані про слабкі місця фронту чи ліній постачання рф.
  • Можна припустити, що британські та американські аналітики також радять Україні, як організувати збройні сили. Наприклад, вони могли рекомендувати використовувати більше цивільного транспорту, що дозволило ЗСУ рухатися швидше та скористатись ефектом несподіванки при прориві фронту.

The Wall Street Journal пише про мобілізацію кримських татар, яку росія організувала, щоб позбутися потенційної небезпеки від них у Криму. Видання посилається на Мустафу Джемілєва, який вважає, що путін прагне відправити молодих здорових кримськотатарських чоловіків на смерть або змусити їх втекти за кордон. Джемілєв також порівнює цю мобілізацію з етнічними чистками 1980-х років. Повістки в Криму видають, у тому числі, під час молитов у мечетях, а також приносять кримським татарам додому. За свідченнями на місцях, у перші години мобілізації сотні чоловіків втекли до Казахстану та Азербайджану: багато хто має там рідних «завдяки» сталінській депортації кримських татар у 1944 році.

Associated Press опублікували матеріал про спільне з американським суспільним мовником PBS розслідування того, як росія продає крадене українське зерно для фінансування війни в Україні. Йдеться про обсяги зерна вартістю щонайменше $530 мільйонів, яке росія вкрала за допомогою підроблених документів і заплутаної мережі підрядників. Видання пише про вантажне судно Laodicea, яке влітку доставило десять тисяч тонн зерна до Лівану, попри заклик українських дипломатів конфіскувати вантаж. AP вдалося зібрати свідчення, які доводять, що зерно було вкрадене з України. Зокрема, розслідування наводить повідомлення ТАСС ― російського державного інформагентства, яке спочатку писало, що українське зерно везуть вантажівками з Мелітополя до Криму, а потім, що плануються додаткові партії поставок на Близький Схід та в Африку. Крім цього, AP дослідили численні супутникові знімки та відеосвідчення. Переконливим доказом також є те, що за документами Laodicea мала забрати вантаж у порту «Кавказ», який за технічними характеристиками не підходить для судна цього класу: корабель просто сів би на мілину. Те ж стосується і кількох інших кораблів, які перевозили нібито російське зерно. AP вдалося ідентифікувати кілька компаній, які займаються контрабандою українського зерна на користь росії, та компанії, які купували це зерно, прикриваючись тим, що за документами вантажі виходили з порту «Кавказ». Серед таких покупців, імовірно, й уряд Туреччини ― кораблі-контрабандисти перевозили свої вантажі, зокрема, й до доків турецького державного імпортера.

Politico пише про додаткову шкоду, яку російській економіці завдасть мобілізація. Оголошений призов 300 тисяч росіян уже призвів до того, що до самих лише Грузії й Казахстану вирушили 360 тисяч чоловіків. Цілі сектори економіки ― від промислових заводів до інтернет-провайдерів ― втрачають персонал, а плану, як реагувати на цю проблему, в росії немає. Погіршує ситуацію те, що, крім утікачів, із ринку праці випадуть і мобілізовані чоловіки. На відміну від таких країн, як Швеція та Фінляндія, де кожне підприємство може зарезервувати критично необхідних співробітників, аби ті не підпадали під призов, у росії подібних підходів немає, а мобілізація відбувається хаотично.