Проєкт державного бюджету розроблений з урахуванням того, що бойові дії триватимуть увесь 2023 рік.
Про це в інтервʼю Укрінформу повідомив голова Комітету Ради з питань бюджету Юрій Арістов.
За його словами, неможливо спрогнозувати, якими будуть макрофінансові показники, якщо раптом війна закінчиться раніше.
«Якщо бойові дії припиняться, то, звісно, макропоказники будуть іншими. Це стосується й інфляції, і курсу гривні до долара. З одного боку, що міцніша гривня, то нижча інфляція, але якщо курс вищий, то для доходної частини бюджету це краще», — зазначив Арістов.
Він додав, що впродовж 2022 року ухвалили 12 законів задля змін до поточного бюджету.
«Не виключаю, що й наступного року держкошторис змінюватиметься залежно від зовнішніх факторів, потреб того чи іншого сектору. Важливо розуміти: навіть якщо в макропрогнозах є помилки, ми маємо інструмент, щоб їх виправити. На цьому етапі важливо сформувати головний фінансовий документ країни з такими показниками, які є, проголосувати за нього та перейти до перемовин із кредиторами. Раніше їх розпочати неможливо, адже має бути якась відправна точка — проголосований Радою та підписаний президентом документ», — пояснив голова комітету.
- 13 вересня Уряд схвалив проєкт Державного бюджету на 2023 рік. Попередньо, доходи бюджету становитимуть 1,28 трильйона гривень, а видатки — 2,57 трильйона. Дефіцит бюджету очікують на рівні 1,29 трильйона гривень за рік. У проєкті бюджету передбачено зростання економіки на 4,6% в реальному вираженні, інфляція +30%. Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум не зміняться та становитимуть відповідно 6 700 і 2 589 гривень.