Що у світі писали про війну в Україні 26 серпня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Автор:
Антон Семиженко
Дата:

Один із небагатьох британських експертів, які передбачили поразку росіян у битві за Київ, професор стратегічних досліджень університету Сент-Ендрюс Філіпс ОʼБраян поділився своїми висновками та прогнозами щодо війни в Україні з Financial Times. На його думку, лінія фронту зараз не головне, за чим варто слідкувати, адже сучасна війна нею не обмежується. І навіть статистика поставок Заходом зброї для України ― лише один із важливих факторів. Інший, ледь не найважливіший фактор ― те, що десятки тисяч українських військових зараз проходять навчання в Британії, Польщі, Німеччині. Для наступу потрібен умілий, вмотивований та повний сил персонал ― й Україна, відмовляючись від великих операцій зараз, дає час на підготовку цього персоналу. Скоро він прибуде на фронт, а поки що точні удари далекобійних артилерійських систем послаблюють те, із чим українські солдати зіткнуться при наступі. «Це вже не ті часи, коли варто очікувати монументальних танкових баталій. Той же танк став дуже вразливим проти сучасної зброї. Наступ на Херсон насправді вже давно почався, але тепер він виглядає як максимальне виснаження російської армії перед безпосередньо боями. Поки що ж навіть класичні наступальні операції українців мають здебільшого мету знизити бойовий дух росіян». На думку ОʼБраяна, те, що росіяни мають проблеми із цим духом, свідчить украй млява мобілізація в росії. З одного боку, російські політики й пропагандисти переходять на фальцет у закликах знищити Україну, з іншого ― їм ледве вдається нашкребти десятки тисяч нових солдатів, які йдуть воювати передовсім через гроші. І цих солдатів росіяни тренують набагато гірше, ніж українці своїх. «Ви можете уявити наступ росіян наступного літа ― такий же масовий та кривавий, як операції цих літніх місяців?» ― питає ОʼБраян. І сам відповідає, що ймовірність цього вкрай низька. Можливо, росіянам вдасться воювати восени та взимку, однак вони вже майже закінчили наступальні операції ― а солдат, який не наступає, перетворюється на мішень, нагадує експерт.

Редактор відділу авторських колонок європейської версії Politico Джеймі Детмер запевняє аудиторію видання, що стрімкий відхід України від російського культурного та інформаційного контексту може спровокувати значні проблеми. Журналіст бачить небезпечні сигнали в масовому переході українців на українську, у відмові від російських топонімів в українських містах, у забороні російських книжок. З одного боку, пише Детмер, він цілком розуміє потребу українців так робити, з іншого ж ― звертає увагу на те, що близько чверті населення України вказують в опитуваннях рідною російську мову ― і, на його думку, ліквідація російського інформаційного впливу може дискримінувати цих людей. Що, по-перше, дасть козир путіну, який ще активніше галасуватиме про утискання прав російськомовних. А по-друге, може перевести війну в етнічну площину, вважає Детмер. Він посилається на звіти організацій на кшталт Human Rights Watch, які «висловлювали стурбованість» ще коли Україна втілювала нові вимоги мовного законодавства в січні ― наприклад, коли закон зобов’язав усі ЗМІ мати головною версією україномовну. Також автор цитує слова секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що «нічого російського тут не залишиться». І нагадує, що «українська та російська культури все одно нерозривно поєднані та докладаються до розвитку одна одної». Доказом цього, на думку Детмера, є тексти Тараса Шевченка, який писав свої вірші українською, а прозові тексти й особистий щоденник ― російською. Автор закінчує свої міркування запитанням, що робитиме Україна, якщо відвоює Крим. Адже 65% його населення ― етнічні росіяни й навіть самі нові норми українського мовного законодавства можуть налаштувати їх проти Києва. «Поки Україна намагається виграти війну, їй уже варто замислитись над тим, як вона встановлюватиме мир на своїх землях», ― резюмує Детмер.