The Wall Street Journal пише про прийдешню і, можливо, вирішальну фазу російсько-української війни ― контрнаступ України на півдні. Завдяки артилерії та ракетам великої дальності Україна змогла знищити частину російських складів боєприпасів, центрів управління і систем ПВО, що уповільнило наступ рф на сході. Тепер, пише видання, Україна, ймовірно, використає цю ж тактику, щоб убезпечити контрнаступ на півдні та, врешті, повернути Херсон. WSJ поговорили з австралійським військовим стратегом Міком Раяном, який вважає, що на росіян чекають непрості рішення ― утримувати Донбас чи перемістити війська на відстоювання окупації Херсону. Повернення міста, на думку Раяна, стало б переламним моментом війни. Еліот Коен, військовий історик, говорить, що повернення Херсону стане не тільки стратегічною перемогою, але й психологічною ― як в Україні, так і в очах іноземних союзників. Натомість невдача принесе послаблення підтримки Заходу, стурбованого газовою кризою. Коен вважає, що ця нова фаза війни буде схожою на останній рік Першої світової війни, коли німці по один бік фронту та британці з австралійцями по інший намагалися прорвати фронт і шукали слабкі місця супротивника. Конрад Музика, військовий аналітик із Гданська, переконаний, що в цій фазі артилерія не матиме вирішальної ролі ― важливими будуть людська сила і броньована техніка. Оскільки західні експерти не знають про стан і склад ЗСУ, їм складно робити прогнози. Кріс Догерті, колишній стратег Міноборони США, не певен, що українці зможуть захопити позиції на сході, де росіяни добре окопалися ― але, вважає він, ЗСУ мають знайти слабкі місця і вдарити в тил. «Ніщо так не налякає армію, як удар у тил», ― говорить експерт. Загалом, російська армія ослаблена й перебуває на межі виснаження, вважають експерти. Крім того, росія все більш явно зазнає впливу західних санкцій. Ініціатива поступово переходить до українців, і її треба вміло використати.
Колумніст The Washington Post Ішаан Тхарур поговорив із президентом Косова Вьосою Османі про роль кремля у кризі на Балканах. Напередодні Османі говорила, що непокоїться щодо можливої кризи на Західних Балканах, викликаної метою путіна дестабілізувати Європу. Цими ж вихідними на кордоні Косова та Сербії спалахнули бійки у відповідь на вимогу Косова замінювати номери транспортних засобів, які вʼїжджають із Сербії, на косовські, як цього вимагає Сербія від автівок із Косова. Також неспокійною є ситуація в Боснії, пише Тхарур: там лідер напівавтономної етнічної Сербської республіки у складі Боснійської федерації наполягає на відʼднанні. Це також загрожує стабільності регіону. Розкол підтримують і москва, і Белград. Сербія є давньою союзницею кремля, її президент Вучич відмовився приєднуватися до санкцій проти рф у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну, а російські пропагандистські ЗМІ продовжують активно мовити у країні. Член парламенту Сербії від правлячої партії навіть недавно затвітив, що «Сербія, можливо, буде змушена почати денацифікацію Балкан», повторюючи риторику путіна в Україні.
Сьогодні зранку в рамках нещодавньої «зернової угоди» до Лівану вирушив перший корабель з українським зерном. Politico пише, що цей рейс критично важливий як тест можливої мирної угоди між москвою та Києвом. Цей перший корабель демонструє інструменти дипломатії, пише видання, які можуть застосувати країни у стані війни. Щоправда, невідомо, чи дотримуватиметься угоди рф. З одного боку, росія неодноразово порушувала міжнародні домовленості, а з іншого ― угода дає росії переваги, зокрема дозвіл на експорт власного зерна й добрив. Крім цього, москва застосовує угоду як важіль пропаганди в Африці. Тим не менше, росія тестує межі угоди, атакувавши одеську портову інфракструктуру та вбивши зернового магната Олексія Вадатурського точним ударом по його будинку в Миколаєві. Відновлення експорту зерна не лише допоможе зменшити світову продовольчу кризу, але й дасть Україні такі необхідні гроші. Якщо Україна продасть 20 мільйонів тонн зерна, то отримає принаймні мільярд доларів валютної виручки, пише Politico.
Нещодавно ми писали про колонку французького ексрозвідника Клода Моніке, який виправдовував російське видання РБК і навіть називав його «останнім незалежним ЗМІ росії». Так от, російське видання «Агентство» (заборонене в росії, редакція працює з-за кордону) пише, що, ймовірно, ця та інша схожа колонка на Forbes є частиною PR-кампанії прокремлівсього «бізнесмена» Берьозкіна, який купив РБК у 2017 році та який зараз активно намагається позбутися впливу санкцій. Хоча Politico вважає, що матеріал не містить ознак замовлення, на запитання «Агентства» пан Моніке не відповів.