Про те, як війна в Україні впливає на військову доктрину панування в повітрі написали есей на War on the Rocks полковник Військово-повітряних сил США Максиміліан Бремер і старший науковий співробітник New American Engagement Initiative Келлі Гріко. Західні ВПС дотримуються доктрини «панування в повітрі», що означає «здатність завадити польотам противника без втрати можливості літати самому». Успіх України у протистоянні одній з найбільших повітряних сил світу пропонує альтернативне бачення — закриття повітряного простору замість отримання переваги в повітрі, пишуть автори. Військово-повітряні сили України поки не можна назвати потужними, однак її армія ефективно використовує проти російських літаків зенітно-ракетні комплекси. У нарисі посилаються на дані аналітичної організації Oryx про 96 російських літаків, знищених із початку повномасштабного вторгнення. Найпереконливішим доказом успіху України в небі є те, що росіяни побоюються заходити в український повітряний простір. А коли вони все ж летять в Україну, то йдуть низько, щоб уникнути радарів, і стають легкою мішенню для переносних систем на кшталт Stinger. Війна в Україні показує майбутнє повітряної війни, де менші держави зможуть контролювати небо й давати відсіч потужнішій авіації. Також це означає, що довгострокова повітряна першість США теж добіжить кінця, якщо американські ВПС не почнуть ставити доктрину закриття неба нарівні зі стратегіями переваги й не перейдуть від дорогих вишуканих літаків до дешевших і менших транспортних засобів, включно з дронами.
The Guardian пише про результати нещодавнього дослідження, яке окреслює зміни у громадській думці дев’яти країн-членів ЄС і громадян Великої Британії щодо української політики ЄС. Опитування показало, що хоча підтримка України залишається високою, розрив між тими, хто хоче швидкого припинення конфлікту, і тими, хто хоче покарати росію, поглиблюється. Згідно з опитуванням, 73% респондентів звинувачують рф у війні, у той же час 35% хочуть якнайшвидшого миру попри все. Відчутно менше ― 22% ― виступають за справедливість, тобто за відновлення територіальної цілісності України та притягнення росії до відповідальності. В Італії найбільша частка тих, хто «прагне миру», а в Польщі ― найбільший табір «за справедливість». У звіті зазначається, що німців, італійців та французів найсильніше турбує зростання вартості життя і цін на енергоносії, а шведи, британці та поляки переживають через загрозу ядерної війни. Відповідно до звіту, здатність урядів підтримувати громадське схвалення політики, яка може бути невигідною громадянам ЄС, стане вирішальною.
«Накрити стіл» переговорів для припинення війни в Україні закликає Джо Байдена колишній член Ради національної безпеки США Чарльз Купчан у колонці для Politico. Він пише, що саме переговорне припинення «конфлікту» є правильною метою, оскільки, на його думку, Україна не має достатньої бойової сили, щоб вигнати росію з усієї своєї території. Кожен день війни приносить дедалі більше смертей і збитків світовій економіці. Водночас, пише Купчан, європейська єдність під загрозою, оскільки Німеччина, Італія та Франція переживають щодо наслідків тривалої війни. Купчан вважає, що Байдену слід почати обговорювати з Києвом цілі війни та переглянути позицію «не вказувати українцям, як домовлятися про мир». Мовляв, ставки занадто високі, оскільки ця війна може відкрити еру конфлікту між ліберальними демократіями й автократіями на чолі з Китаєм і росією. Думки про те, що путіна потрібно перемогти та принизити, за словами Купчана, є нереалістичними, оскільки російський диктатор мріє залишатися при владі роками. Захід має пам’ятати, як жити й стримувати путіна, адже він (на думку Купчана) робив це вже два десятиліття до цього. Експосадовець вважає, що такий підхід відрізняється від «умиротворення» нацистської Німеччини, адже він слугуватиме інтересам майбутнього України ― уникнути багаторічного конфлікту та домовитися про припинення вогню для подальшого територіального врегулювання.