Останнім часом Тайвань часто порівнюють з Україною, адже як росія називає Україну своєю частиною, так Китай відверто заявляє, що Тайвань «несправжня країна» і має бути частиною Китаю. The Economist пише, як український спротив стає прикладом для Тайваню в разі потенційної ескалації стосунків із Пекіном. У Тайваню, який досі офіційно називається Китайською республікою, складне геополітичне становище: демократична країна, цінна як найбільший виробник напівпровідників у світі, досі не проголосила незалежність і має дипломатичні відносини лише з 14 державами. Оборонні потужності Тайваню скромні — держава не має ані достатнього військового обладнання, ані тренованого війська. До початку російсько-української війни поширеною була думка, що в разі нападу Китаю на Тайвань, в останнього буде небагато шансів дати відсіч. Вторгнення рф в Україну принесло тайванцям страх та надію водночас: страх, що вторгнення тепер є реалістичним сценарієм — адже його випробувала інша країна, і надію на шанс протистояти великому загарбнику, як це робить Україна. Основний урок з війни в Україні для Тайваню — те що час є надважливим. Він потрібен, щоб підготувати внутрішню стратегію оборони і заручитися міжнародною підтримкою до початку війни, а коли вже вона почалася — переконатися, що Китай не досягне перемоги за лічені дні. Тоді Тайвань зможе, як Україна тепер, розраховувати на військову й моральну підтримку від своїх нинішніх і потенційних союзників по всьому світі.
В рамках останнього пакету військової допомоги, яку США передають Україні, є новенька лінійка дронів, пише Fortune. Модель Phoenix Ghost («Привид Фенікс») раніше ніколи не використовувалася в боях, та, за словами представників Пентагону, їх розробляли з урахуванням українського досвіду у війні з росією. ЗСУ отримає 121 Phoenix Gnost, які схожі на активно застосовувані зараз дрони-камікадзе Switchblade. Видання цитує речника Пентагону Джона Кірбі, який сказав, що «гадки не має», як дрон отримав своє ім’я — адже повстати з попелу, як міфічний птах Фенікс, він не зможе: пристрій розраховано на одноразове використання.
Редакційна рада The New York Times у спеціальній колонці пише про необхідність усвідомити обмежений ефект від санкцій проти росії. Хоча вони завдали удару по економіці рф та надіслали потужний меседж підтримки Україні, історично санкції не показували ефективності у зміні режимів. Проте багатовимірні санкції, наприклад відключення росії від міжнародних фінансових систем, дійсно ефективні. Втім, самі лише санкції — принаймні ті, що наразі розглядає ЄС, не змусять росію відступити. Більше того, вони можуть призвести до непередбачуваних наслідків — таких як посилення диктатури та більший контроль над економікою країни. Тому США із союзниками мають продумати детальний план подальший дій, а також визначитися зі списком умов, які росія має виконати, щоб у майбутньому санкції з неї зняли.
Іво Даадлер, колишній посол США в НАТО, написав колонку на The Atlantic під назвою «Впустіть Україну», в якій стверджує, що справжню свободу й безпеку Україні дадуть лише членство в ЄС та НАТО. Даадлер пише, що якби Україна вже була членом Північного альянсу, росія навряд чи вторглася б. Оскільки НАТО зараз переглядає свою стратегію та потреби в безпеці країн-членів, прийняття України має бути частиною цього процесу. ЄС рухається швидше, тож Україна вже подала заявку на членство, однак тут є два ключових моменти в контексті гарантій безпеки. По-перше, процес прийняття в члени ЄС може тривати місяцями, якщо не роками, а по-друге, гарантії безпеки ЄС, хоча й значні, не можуть зобов’язати США захищати Україну. Ці складнощі можна вирішити членством України в НАТО: процес прийняття може бути коротшим, якщо всі 30 членів погодяться на нового члена, і Україна одразу отримає гарантії безпеки. Звісно, на цьому шляху є перешкоди, але, за словами Даадлера, прийняття України до НАТО означало б остаточну поразку невдалої стратегії путіна.