Поки багато експертів-путіністів пишуть, що мета путіна — відновити радянський союз, Білл Браудер, який до 2005 року був найбільшим іноземним інвестором в росії, вважає, що річ у грошах. Про це він пише у своїй колонці в журналі Time. Метою рф є не покращення життя свого народу, а збагачення вищих чинів корупційним шляхом. Найвисокоповажніші особи стають найбільшими російськими багатіями, а статки путіна Браудер оцінює у $200 мільярдів. Білл працював у росії між 1996 і 2005 роками — він очолював найбільшу іноземну інвестиційну фірму Hermitage Capital. Щоб допомогти своєму бізнесу, він викривав факти корупції. За це у 2005-му його депортували з країни й оголосили «ворогом народу». У 2007 році мвс росії після обшуку в офісі його компанії звинуватило Браудера в нібито крадіжці $230 мільйонів із російського бюджету. Над справою працював адвокат Білла Сергій Магнітський, якого пізніше увʼязнили, катували і вбили в російській тюрмі. Браудер пише, що це лише маленький приклад того, які методи використовують путін і його шайка, щоб красти великі гроші. Водночас такий рівень корупції складно контролювати, адже населення, не маючи доступу до базових благ, рано чи пізно починає помічати яхти, приватні літаки та французькі вілли посадовців. Відтак російське вторгнення в Україну — гарний спосіб відволікти людей від власних корумпованих лідерів. І цей підхід себе виправдовує, адже рейтинги підтримки путіна знову зросли.
The Economist пише про кошти, які Заходу, ймовірно, доведеться виплатити Україні, щоб відбудувати країну після війни. Оскільки війська рф зрівнюють міста України із землею, відбудова стане монументальним завданням. Центр економічних і політичних досліджень, який є мережею економістів, оцінює загальну вартість відбудови у €200—500 мільярдів, тоді як Світовий банк пише, що ВВП України цьогоріч буде на 45% меншим за минулорічний. Український уряд робить усе можливе, щоб обмежити шкоду економіці, однак післявоєнна реконструкція стане великим викликом. Видання перелічує основні напрями майбутніх зусиль: розмінування, відновлення зруйнованого житла та інфраструктури. Коли кошти на це надійдуть, черговим викликом стане їх прозоре використання — адже корупція нікуди не поділася. Основним довготерміновим завданням країни стане реформувати економіку таким чином, щоб забезпечити протидію корупції та верховенство права. Інакше ж ця відбудова сталою не буде.
На тлі зростаючої енергетичної кризи через санкції проти рф The Verge пише про спроби Білого дому дозволити продаж пального E15. Воно містить 15% етанолу, виробленого на основі рослинної сировини — наприклад, кукурудзи. Так США можуть зекономити на купівлі іноземних нафтопродуктів, однак цей тип пального може зашкодити довкіллю більше за звичайний бензин, до того ж його витрати порівняно вищі.
Джеймс Гендерсон з Оксфордського інституту енергетичних досліджень у колонці на The New York Times пише про деталі плану ЄС звільнитися від російської енергетики. Єврокомісія хоче вже цього року скоротити російський імпорт на дві третини за рахунок альтернативних джерел газу і зниження попиту на газ. Тобто ЄС має десь знайти 50 мільярдів кубометрів газу і доставити його на континент. Ринок газу конкурентний, тож це буде непросто. Також ЄС має побудувати відповідні трубопроводи, а це довго і дорого. Отже, водночас доведеться зменшити споживання газу. Для цього деякі з країн ЄС уже переосмислюють свій підхід до ядерної енергії, яка не лише ефективна, але й екологічна. Також споживачів просять знизити температуру у своїх оселях на один градус і використовувати опалювальні помпи та сонячні панелі на дахах. Крім цього, ЄС спробує більше ніж удвічі збільшити виробництво біометану, що генерується зі сміття.