Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав фейком погодження відправки білоруських військових у Сирію. Але цей документ опублікований на офіційному російському порталі.
Про це пише БЕЛТА.
«Вчора черговий фейк, що нібито російський уряд прийняв рішення мало не послати наших військових до Сирії. Для мене це було новиною. Ви розумієте, що за нинішніми законами це неможливо без президента. Але я нікого туди не посилав. Єдине, про що йшлося, давно-давно йдеться, сирійський керівник, уряд Сирії попросили нас лікарями допомогти. Я кажу: добре, якщо хтось захоче поїхати з наших лікарів, насамперед військових, вони поїдуть», — пояснив Лукашенко.
Але він зазначив, що це відбудеться не зараз, тому що лікарі потрібні в Білорусі, тому що «так звана пандемія» не закінчилась. Також Лукашенко заявив, що білорусам «нічого робити» в Сирії.
«Ще раз наголошую: потрібні будуть лікарі — допоможемо. Винятково на добровільних засадах. Тільки після того, як у нас спаде напруження у своїх лікарнях. Ні, починають розкручувати: «уряд Росії ухвалив рішення». З урядом Росії йшлося, якщо ми когось туди посилатимемо, щоб Росія нас підтримала. Якщо якийсь госпіталь, то бажано, щоби ми з росіянами працювали, у них великий досвід. Ось і все питання», — підкреслив він.
- Раніше стало відомо, що уряд Росії схвалив проєкт безстрокової угоди з Білоруссю щодо розміщення її військового контингенту із 200 людей у Сирії. Білоруський контингент братиме участь «у гуманітарних заходах» поза зоною бойових дій, його розмістять у місці дислокації російської авіаційної групи — на авіабазі Хмеймім. Завдання військових має ще затвердити Білорусь, погодивши це із РФ. Білоруські військові будуть підпорядковуватись Міноборони Росії, але залишаться під командуванням Міноборони Білорусі.
- У березні 2019 року самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляв, що Конституція країни не дозволяє надсилати військовий контингент до інших країн. Також Лукашенко заявляв таке: «Лізти до Сирії між іранцями, американцями, турками та росіянами у мене особливого бажання немає. [...] Я навіть боюся про це говорити, і це виключено, що я за вашою спиною міг би домовитися там і завтра якийсь контингент перекинути. Немає в цьому жодної потреби — не потрібно і не можна. Тому цей «сирійський синдром», який прослизнув в умах деяких людей, не має підстав».