Вперше відразу на обох полюсах Землі виявили забруднення наночастинками пластику, що вказує на те, що ці частки наразі поширилися по всьому світу.
Про це пише The Guaradian.
Наночастинки менші й більш токсичні, ніж мікропластик, який вже було виявлено у всьому світі, але їхній вплив на здоровʼя людей поки що достеменно невідомий.
Аналіз із «крижаної шапки» Гренландії показав, що наночастинки пластику забруднюють віддалений регіон протягом щонайменше останні 50 років. Дослідники також здивувалися, виявивши, що чверть частинок були з автомобільних шин.
Наночастинки дуже легкі та, як вважається, переносяться до Гренландії вітрами з міст Північної Америки та Азії. Нанопластики, виявлені в морському льоду в протоці Мак-Мердо в Антарктиді, ймовірно, були перенесені океанськими течіями.
Душан Материч з Утрехтського університету в Нідерландах, який керував новим дослідженням, сказав: «Ми виявили нанопластики в найдальших куточках Землі, як у південних, так і північних полярних регіонах. Наночастинки пластику токсикологічно дуже активні в порівнянні, наприклад, із мікропластиком, і тому це дуже важливо», — сказав учений.
Нове дослідження виявило 13 нанограмів пластику на мілілітр льоду, що розтанув, у Гренландії, і вчетверо більше в льоду Антарктики. Ймовірно, це повʼязано з тим, що у процесі утворення морського льоду частинки концентруються.
У Гренландії половина наночастинок пластику припадає на поліетилен (ПЕ), який використовується в одноразових пластикових пакетах та упаковці. Чверть складали частинки шин, а пʼята частина — поліетилентерефталат (ПЕТ), який використовується у пляшках для напоїв та одязі.
Половина наночастинок пластику в антарктичному льоду також складалася з поліетилену, але другим за поширеністю був поліпропілен, що використовується у харчовій промисловості.
Дослідники заявили, що наночастинки пластику можуть призвести в організмах до цитотоксичності та запалень.
Дослідження впливу пластикового забруднення на здоровʼя людей зараз тільки починаються, і доктор Фей Кусейро очолює нову групу мікропластику в Університеті Портсмуту (Велика Британія). Один з його перших проєктів спрямований на дослідження наявності мікропластику у пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень та астмою.
- Вчені з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) взяли проби повітря на висоті 2 877 метрів над рівнем моря і виявили там частинки мікропластику.
- Фахівці Технологічного університету Чалмерса у Швеції дійшли висновку, що мікроорганізми у всьому світі еволюціонують, щоб почати поїдати пластик.