Американські вчені зʼясували, що у дорослих людей зникає заїкання, коли вони впевнені, що говорять наодинці. Аби довести це дослідникам довелося обманути 24 учасників цього експерименту.
Про це йдеться на сторінці Нью-Йоркського університету.
Професор цього навчального закладу Ерік Джексон вирішив дослідити вплив так званого соціального тиску на мовлення та ефект «один на один» серед людей, які заїкаються. Результати роботи його команди опублікував журнал Fluency Disorders.
Учені протестували 24 дорослих із заїканням на п’ять способів мовлення: розмовне, читання вголос, приватна промова (під час якої вони думали, що їх ніхто не слухає), повторення приватної промови для двох слухачів та спонтанне мовлення. За винятком приватної промови, учасники повинні були вести діалог або читати вголос.
Для експерименту з приватним мовленням їх залишили наодинці для виконання складного завдання комп’ютерного програмування. Учасникам сказали, що їх ніхто не слухає, і що люди, які розмовляють вголос самі з собою, ймовірно впораються краще.
Під час розв’язання завдання жоден з них не заїкався. Про ефект, коли дорослі із заїканням говорять без порушень наодинці, вже було відомо. Але до цього часу його не підкріплювали науковими доказами.
Про те, що насправді учасників експерименту слухали, їм повідомили вже після його завершення.
«Ми розробили новий метод, щоб переконати учасників у тому, що вони на самоті під час мовлення і їх ніхто не почує. Ми виявили, що дорослі не заїкаються за цих умов. Я думаю, що це надає докази того, що заїкання — це не просто проблема «мовлення», вона має соціальну складову», — розповів Джексон.
За його словами, якщо мовець із заїканням знає, що його слухають, він думає про те, що слухач оцінюватиме його ораторські здібності. У ситуації, коли він говорить приватно, сам для себе, його не хвилює сприйняття чи судження інших.
Автори окреслили майбутні напрямки досліджень заїкання — вони хочуть спостерігати за ним у дітей, щоб зрозуміти, коли соціальні чинники починають впливати на порушення мовлення.