Європарламент невдоволений тим, що ЄС не має можливості запроваджувати санкції проти іноземних олігархів, відтак депутати закликали внести корупцію до списку критеріїв для запровадження санкцій.
Про це йдеться в резолюції, присвяченій європейському «акту Магнітського», повідомляє Deutsche Welle.
За резолюцію на пленарному засіданні в Страсбургу проголосували 584 євродепутати, 73 були проти, 33 утрималися.
Резолюція вітає ухвалення чіткого списку порушень, за які ЄС може накладати санкції на осіб у будь-якій країні світу. Водночас Європарламент закликав Єврокомісію представити законодавчу пропозицію, аби розширити перелік критеріїв для санкцій та додати в нього корупцію.
Євродепутати вважають, що санкції варто накладати й на тих, хто створює економічні та фінансові умови для порушення прав людини. Під таким визначенням часто маються на увазі олігархи, хоча саме слово «олігарх» у резолюції не згадується.
«Якщо ж корупційні діяння не будуть додані до переліку санкцій, то Європарламент закликає ЄС ухвалити антикорупційний режим санкцій Євросоюзу», — йдеться в резолюції.
У тексті згадують законодавчі акти Великої Британії, США та Канади, які дозволяють запроваджувати санкції за корупцію за межами цих країн.
«Корупція має руйнівний вплив на ситуацію з дотриманням прав людини й часто підриває функціонування і легітимність державних інституцій та верховенства права», — пояснили євродепутати.
Також Європарламент закликав Раду ЄС змінити процедуру запровадження санкцій за порушення прав людини, аби їх ухвалювали кваліфікованою більшістю, оскільки зараз необхідна згода всіх 27 країн Євросоюзу.
З моменту запровадження режиму санкцій за порушення прав людини до обмежувального списку потрапили 15 осіб і чотири організації з шести країн: Росії, Китаю, Північної Кореї, Лівії, Південного Судану та Еритреї. Санкції передбачають заборону на вʼїзд на територію Євросоюзу, заморожування активів, а також заборону фізичним і юридичним особам з ЄС надавати кошти тим, хто перебуває у списку.
Справа Магнітського
Сергій Магнітський був керівником відділу податків і аудиту компанії Firestone Duncan, яка надавала юридичні послуги, зокрема фонду Hermitage Capital Management. У 2008 році його заарештували за звинуваченням у корупції. У фонді Hermitage Capital повʼязують кримінальне переслідування Магнітського з тим, що він розкрив схему розкрадання з російського бюджету 5,4 мільярда рублів, до якого були причетні працівники правоохоронних органів.
Він несподівано помер в ізоляторі «Матроська тишина» в Москві. Захист заявляв, що йому не надавали необхідну медичну допомогу, а правозахисники звинуватили в його смерті лікарів і силовиків.
У грудні 2012 року США ухвалили закон, відомий як «Список Магнітського». Він передбачає санкції проти посадовців, відповідальних за порушення прав людини й основ правосуддя в Росії. У відповідь на це рішення в Росії ухвалили так званий «закон Діми Яковлєва», який заборонив американцям всиновлювати російських сиріт.
- ЄСПЛ зобовʼязав Росію виплатити €34 тисячі родині Магнітського.