Соціальний психолог Томас Штоль із Іллінойського університету в США провів дослідження, щоб порівняти моральні цінності та орієнтири релігійних та нерелігійних людей, і дійшов висновку, що моральний компас обох груп майже не відрізняється. Науковець опитав респондентів із традиційно віруючих США та переважно світської Швеції. Результати поставили під сумнів стереотип, що для моральної поведінки та добрих цінностей необхідно вірити в Бога.
Про це повідомляє Science Alert.
Онлайн-опитування Штоля стосувалося переконань, цінностей та політичних орієнтирів респондентів — як віруючих, так і невіруючих. Обидві групи дали однаково низькі показники аморальних тенденцій, оскільки переважно були незгодні з твердженням про допустимість неетичної поведінки задля досягнення успіху тощо.
Більш того, майже всі 4,6 тис. респондентів однаково відстоювали моральні принципи на захист людини — справедливість, свободу та захист від пригноблення. Більшість людей погодилась із твердженням про те, що суспільство працює найкраще, коли дозволяє своїм членам брати відповідальність за своє життя та не говорить їм, що робити.
Прикметно, що і віруючі, і атеїсти однаково високо оцінили раціоналізм. При цьому атеїсти продемонстрували більше скептицизму та аналітичного мислення. Думки обох категорій розділилися лише на питанні про мораль, яка відстоює групові та владні інтереси.
Ті, хто вірить у Бога, демонструють більше лояльності групі та поваги представникам влади. Невіруючі ж демонструють їх значне менше та не пов’язують їх із питанням моралі. Це має сенс з огляду на теорію про те, що функція релігії полягає в підтримці суспільної єдності, і найбільш привілейовані члени такого суспільства будуть більше дотримуватися цінностей, що захищають групу.
Атеїсти ж менше думають про групу і більше — про індивіда, а також навряд чи будуть оцінювати вчинки як моральні чи аморальні лише за їхньою формою. Більшість невіруючих дотримується тієї думки, що вчинки варто засуджувати за ступенем вчиненої шкоди, і розглядати кожен з них окремо.
Дослідник вважає, що атеїстична відносність моралі може бути причиною, через яку атеїстів вважають аморальними. Як зазначає Штоль, серед атеїстів виявилося значно більше тих, хто погодився б пожертвувати чиїмось життям заради спільного блага, що також може сприйматися з упередженням.
Дослідник доходить висновку, що оцінка моральних якостей людей, які керуються не правилами, а консеквенціалістськими принципами, більш негативна, оскільки сприймається як відсутність співчуття та емпатії.
«У світлі таких відкриттів видається правдоподібним, що схильність атеїстів покладатися на консеквенціалістські принципи поряд із слабкою підтримкою обов’язкової моралі, можливо, в певній мірі посприяла тому, що вони мають репутацію тих, хто не має моральних орієнтирів», — пише Штоль.
Результати дослідження пояснюють недовіру до атеїстів з боку віруючих людей схильністю вважати, що відсутність страху перед божественною карою може призвести до втрати невіруючими морального компасу, якщо він взагалі у них є.
Опитування не змогло продемонструвати, наскільки респонденти дійсно дотримуються своїх переконань, однак допомогло зрозуміти, звідки взялася проблемна репутація атеїстів.