Національна поліція заявила, що отримала інформацію про замовників убивства журналіста Павла Шеремета.
Про це повідомляє пресслужба Нацполіції.
Інформацію відомство отримало у грудні 2020 року за допомогою Служби зовнішньої розвідки України.
«Документи й аудіозаписи, останні з яких датовані 2012 роком, уже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину. Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі Інтернет. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, також йшлося про підрив», — йдеться в заяві.
Слідчі Нацполіції отримали дозвіл проводити слідчі дії в одній з європейських країн. Крім того, людину, яка надала цю інформацію, викликали на допит.
- У понеділок брюссельське видання EUobserver і білоруські опозиційні канали опублікували аудіозаписи, які можуть свідчити про причетність білоруських спецслужб до вбивства Шеремета. На цих записах звучить ймовірний голос ексочільника Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева. Зазначається, що запис було зроблено 11 квітня 2012 року під час інструктажу бійців спецпідрозділу «Альфа».
- Окрім Шеремета, на записах згадувалися імена Олега Алкаєва (колишній директор вʼязниці в Білорусі), Володимира Бородача (експолковник) і Вʼячеслава Дудкіна (один з головних борців із корупцією у Білорусі). Вони проживають у країнах Європи.
- 20 липня 2016 року в Києві було вбито журналіста Павла Шеремета, його автомобіль підірвали в центрі міста о 07:45. За три роки після загибелі Шеремета справу так і не розкрили.
- 12 грудня 2019 року глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета. Пізніше на брифінгу правоохоронці представили частину результатів слідства і назвали підозрюваних: військова медсестра Яна Дугар, лікарка Юлія Кузьменко, музикант і працівник Сил спецоперацій Андрій Антоненко. Усім їм повідомили про підозру й обрали запобіжний захід — тримання під вартою.