Шведська академія наук вручила Нобелівську премію з хімії Емманюель Шарпантьє та Дженніфер Дудні «за розробку методу редагування геному».
«Цей генетичний інструмент має величезну силу, яка впливає на всіх нас. Це не тільки спричинило революцію у фундаментальній науці, але й сприяло появі інноваційних культур і призведе до нових революційних методів лікування», — оголосив голова Нобелівського комітету.
Нагороду в 10 мільйонів шведських крон (приблизно €952 тисячі) розділять між науковцями порівну.
Дженніфер Дудна — американська вчена. Її праці переважно присвячені структурній біології та біохімії. Лауреатка багатьох престижних премій. З 2002 року працює в Каліфорнійському університеті в Берклі. Здобула популярність як дослідниця РНК-інтерференції та CRISPR.
Емманюель Шарпантьє — французька вчена. Її праці переважно присвячені мікробіології. У 2012 році у своїй праці Шарпантьє і Дудна першими запропонували використовувати механізм CRISPR для запрограмованого редагування генів.
Нагадаємо, що Нобелівську премію з фізики отримали троє вчених за дослідження чорних дір у Галактиці. Зокрема, нагороду отримав Роджер Пенроуз — «за відкриття, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності», а також Райнхард Генцель і Андреа Гез — за відкриття надмасивної чорної діри в центрі Галактики.
Нобелівську премію з медицини та фізіології отримали троє вчених за дослідження гепатиту С — Гарві Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз Райс. Альтер спочатку з’ясував, що причиною хронічного гепатиту С є невідомий вірус, а Райс згодом виділив його геном, який і отримав назву «вірус гепатиту С». Завдяки цьому відкриттю тепер учені та медики з усього світу з’ясували причину виникнення цієї хвороби і методи її лікування.
- Через пандемію коронавірусу цього року вручення Нобелівської премії відбуватиметься в новому форматі. Організатори скасували традиційний банкет у стокгольмської ратуші через її обмежений простір.