У Тибеті створюють «табори перевиховання» для примусової китаїзації та перекваліфікації селян на робітників — ці процеси схожі на те, що відбувається в регіоні Сіньцзян. Таким чином уряд Сі Цзіньпіна бореться з бідністю та впливом буддизму в регіоні, який був анексований Китаєм у 1950-х роках.
Про це розповідає у своїй доповіді американська організація Jamestown Foundation.
Торік Тибетський автономний регіон запровадив нову політику з мілітаризованої перекваліфікації «надлишкових селян», яких нарахували близько 500 тис. Тибетців різного віку навчають права, китайської мови та готують до переведення на роботу на заводи в інші регіони Китаю. З селянами працюють військові, і це не завжди добровільно.
Така політика передбачає, що селяни мають змінити своє «відстале мислення» та навчитися «трудової дисципліни» у військовій атмосфері, оскільки держава повинна «припинити виховання лінивих людей». Система «заохочує» людей продавати свою землю та стада державним кооперативам, а самим централізовано їхати на роботу, куди пошлють — навчання та доставка робітників відбувається на замовлення компаній.
Вербування в «табори» відбувається через механізми китайського соціального контролю, який раніше запровадили в Сіньцзяні для виявлення «небезпечних» людей серед мусульманської меншини. Метою нової політики в Тибеті є «викорінення абсолютної бідності за рахунок збільшення сільських доходів», тобто перекваліфікація селян на робітників з зарплатою, щоб офіційно їх можна було не вважати бідними.
«Ця драконівська схема демонструє тривожну кількість подібностей із системою примусового професійного навчання та переводу на роботу, встановленою в Сіньцзяні», — йдеться в доповіді, складеній на основі повідомлень у ЗМІ, політичних документів та супутникових знімків.
У Jamestown Foundation переконані, що нова тибетська система, так само як і сіньцзянська, націлена на одні й ті самі соціальні групи — селян з традиційним життєвим укладом. І в Тибеті, і в Сіньцзяні хочуть позбутися впливу традиційної релігії, «змінити мислення та ідентичність» населення та «реформувати його відсталість».
За 2020 рік таким чином підготували понад 540 тис. тибетців, яких за квотами розподілили на дорожнє будівництво, прибирання сміття, гірничу, харчову промисловість та транспортну сферу як в автономії, так і в інших регіонах Китаю. Якщо новоявлені робітники мають дітей чи літніх родичів, ті залишаються під «люблячою опікою держави».
Дослідники пояснюють, що система, в якій залучені державна адміністрація, компанії-замовники робочої сили, ідеологічна обробка корінного населення Тибету тощо, відрізняється від тієї, яка встановлена у Сіньцзяні за рівнем охорони та безпеки попри примусовий характер усіх заходів. При цьому Пекін переконує, що все це виключно добровільно.
Жорсткий військовий порядок, ідеологічна робота та нав’язливе вербування в такому «перевихованні» мають місце через опір тибетців, не зацікавлених у переїзді до інших регіонів Китаю та у роботі на підприємствах. Згідно з урядовими документами, більшість селян «не захоплюються» пропозицією, внаслідок чого довелося залучати агентів для агітації.
Дослідники вважають, що наразі важко визначити ступінь примусовості цієї програми, проте зазначають, що наявність високих парканів та посилених заходів безпеки в закладах для «перевиховання» тибетців за відсутності подібного в сусідніх установах говорить про те, що вона точно не є добровільною.
«Враховуючи, що ця схема розриває давні звʼязки між тибетцями та їхніми традиційними засобами для існування, її явне включення до мілітаризованого контексту політики професійного навчання та переводу на роботу викликає велике занепокоєння», — підкреслює доповідь.
- Тибет — це автономний район на південному заході Китаю. Він має власний Народний уряд і Народний конгрес, але контролює їх Комуністична партія. Тибет отримав незалежність у 1912 році, проте у 1951-му Китай відновив своє правління. Автономію Тибет отримав у 1965 році.
- США ввели санкції стосовно представників китайського уряду і Комуністичної партії за порушення автономії Тибету. За даними Держдепу, Китай навмисно не дає доступ американським дипломатам, журналістам і туристам до Тибету.