«Медуза»: Священники РПЦ за дорученням Міноборони Росії брали участь в анексії Криму

Автор:
Олег Панфілович
Дата:

Священники Російської православної церкви брали участь в анексії Криму на запрошення Міністерства оборони Росії. Про це пише видання «Медуза».

За словами одного з ветеранів спецназу ГРУ Міноборони РФ, який брав участь у переговорах з українськими військовими, для цього з Санкт-Петербурга викликали заступника голови відділу зі взаємодії зі Збройними силами та правоохоронними установами Санкт-Петербурзької єпархії РПЦ отця Дмитра (Василенкова). Він у супроводі озброєних «козаків» обʼїжджав українські військові частини, де намагався переконати українських військових скласти зброю.

За словами співрозмовника «Медузи», українці відкривали ворота своїх частин через священника. Він додав, що завданням максимум було домогтися мирного роззброєння частин. Сам отець Дмитро визнав, що був у Криму «за лінією Міноборони», але відмовився про це говорити, пояснивши успіх спецоперації «чудом Божим».

Крім того, видання зʼясувало, що в захопленні Криму брав участь і помічник настоятеля Санкт-Петербурзького Подвірʼя монастиря Оптина пустинь Олександр Назаров. Його і Василенкова у 2015 році президент Росії Володимир Путін нагородив орденом Дружби «за роботу в Криму».

Отець Дмитро (Василенков) у Криму. Березень 2014 року.

Вконтакте / Дмитрий Василенков

Також, за даними «Медузи», у переговорах з українськими військовими частинами брали участь і кримські священники Української православної церкви Московського патріархату, зокрема настоятель храму Феодорівської ікони Божої Матері отець Петро Чайковський і керівник військового відділу Сімферопольської й Кримської єпархій Дмитро Коротков.

За словами архієпископа Кримської єпархії ПЦУ Климента, кримські священники Московського патріархату у військових частинах вели «ідеологічну підривну роботу, відверто схиляли солдатів до зрадництва та деморалізували своїми проповідями українську армію». Крім того, стверджується, що принаймні шість кримських храмів УПЦ МП в березні 2014 року використовували як казарми й навіть збройові склади для «козацьких формувань», які заходили до Криму з території Росії.