Нідерландський Amsterdam Museum відмовився від використання в описі виставок терміна «Золоте століття». Він, на думку керівництва, не враховує політики тодішньої нідерландської держави по відношенню до власних колоній. Про це пише The Guardian.
«Золоте століття займає важливе місце в західній історіографії та тісно повʼязаний з національною гордістю. Але позитивні асоціації з таким терміном, такі як процвітання, мир і багатство, не охоплюють історичної реальності того часу. Термін ігнорує багато негативних сторін XVII століття, а саме бідність, війна, примусова праця та торгівля людьми», — заявив Том ван дер Молен, куратор напрямку XVII століття в музеї.
У відповідь на рішення Амстердамського музею депутат правлячої правоцентристської партії VVD Зохайр ель Яссіні розкритикував установу. «Спочатку ми повинні були змінити дорожні знаки, потім прибрати статуї, а тепер усе Золоте століття потрібно викинути на смітник? Переписувати історію — це трохи боягузтво», — сказав він.
Представник партії «Християнсько-демократичний заклик» Мішель Рог підтримав колегу. «Стирати минуле — нонсенс. Просто поясніть, що у Золотого століття теж були негативні сторони. У цьому немає нічого поганого», — запропонував Рог.
Що таке Золоте століття Голландії?
Золоте століття Голландії (Gouden Eeuw) — період в історії Нідерландів, протягом якого республіка досягла свого розквіту в торгівлі, науці та мистецтві. Максимальний розквіт економіки і культури Нідерландів припав на XVII століття. Уряд держави надавав великі свободи своїм громадянам у той час, коли економіка більшості європейських країн перебувала в стані стагнації. Багато письменників і вчених приїздили в Голландію заради можливості публікувати свої роботи та викладати в Лейденському університеті, взавдяки чому країна стала важливим центром науки.
- У Зімбабве громадяни та правозахисники обурені рішенням уряду закупити за 118 400 фунтів стерлінгів (4,2 млн грн) в Англії перуки для місцевих суддів. Вони заявили, що традиція нагадує про колоніальне минуле.
- Вчителька, яка викладає в пʼятому класі в одній з приватних шкіл Нью-Йорка, влаштувала на уроці рольову гру про рабство. Намагаючись пояснити це явище, вона попросила чорних учнів представити себе в кайданах на шиї, руках і ногах, а білих — наказувати їм, що робити.