Видання «Тиждень» опублікувало уривки з мемуарів колишнього президента Франції Франсуа Олланда «Уроки влади», де він згадує про ніч з 11 на 12 лютого 2015 року, коли йшла робота над Мінськими угодами.
Про позиції сторін
Олланд згадує, що президент Росії Володимир Путін хотів максимально виграти час і відстрочити припинення вогню, щоб дати змогу сепаратистам оточити українську армію та завоювати додаткові позиції. «Наміри Володимира Путіна були цілком очевидними. Він хотів зберегти свій вплив на російськомовні регіони та максимально послабити проєвропейську владу в Києві».
Олланд і канцлер Германії Ангела Меркель, в свою чергу, сподівалися «припинити стрілянину та знайти компроміс, який зберіг би територіальну цілісність України». Але переговори тривали нескінченно й були безрезультатними, що відповідало цілям російської сторони.
Про роботу над угодою
Першу чернетку майбутньої Мінської угоди, за спогадами Олланда, писала Меркель. «Вона нікому, навіть своїм радникам, не дозволяла формулювати статті угоди. Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна».
Тим часом Президент України Петро Порошенко і Путін постійно підвищували голос один на одного. «Російський президент був так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на сході України є. Путін схаменився та взяв себе в руки».
Про ранок після ночі переговорів
О сьомій ранку, коли лідери чотирьох країн домовились, що вогонь на Донбасі припинять за чотири дні і ніякої автономії в окупованих регіонах не буде, Путін заявив, що йому треба проконсультуватися з ватажками сепаратистів. Він пішов з кімнати, а Меркель, Олланд та Порошенко трохи задрімали в кріслах. О дев’ятій ранку стає відомо, що сепаратистам угода не підходить.
«Цього разу наш терпець урвався. Навіть не йдеться, щоб згодитися на поразку. Ми наполягаємо на негайному побаченні з російським президентом і дізнаємося, що поки ми намагалися, як могли, поспати в переговірній залі, він влаштувався у великому кабінеті з ліжком, яке навіть здавалося комфортабельним... Він відпочив за ці дві години й мав свіжіший вигляд, ніж ми».
Меркель «крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію». Він завагався і вийшов подзвонити. «Через кілька хвилин він повертається та повідомляє, що сепаратисти — ті самі, про яких він казав уранці, мовляв, їх не знає, — згодні».
Про цілі Путіна
«Його мета — максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити при владі команду, поступливішу російським інтересам і віддаленішу від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України до НАТО та отримання нею зброї, яка могла б змінити баланс сил».
На думку Олланда, президент РФ намагається відновити свою зону впливу на територіях колишнього СРСР, але тепер йдеться не про протистояння між суспільними системами, а про боротьбу національних інтересів. «Голова РФ воліє бачити довкола своєї держави крижану смугу підкорених земель. Його тактика полягає в заохоченні до сутичок його друзів із його ворогами, щоб потім заморозити ці конфлікти. Сіра зона вже сформувалася на кордонах з Україною, Грузією, Молдовою, Азербайджаном. Ці країни незалежні, але послаблені».