Обмін розвідувальною інформацією США про Іран та інші глобальні загрози з Конгресом і федеральними відомствами сповільнився, а в окремих випадках тимчасово припинився за другого президентського терміну Дональда Трампа.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на співрозмовників, обізнаних із ситуацією.
Колишні посадовці та експерти попереджають, що через це американські політики можуть отримувати неповну картину загроз для країни. Вони порівнюють ситуацію з провалами розвідки, які виявили після терактів «Аль-Каїди» 11 вересня 2001 року.
Проблеми загострилися під час роботи Тулсі Габбард на посаді директорки Національної розвідки США. Між її відомством і Центральним розвідувальним управлінням (ЦРУ) виникли серйозні суперечності. Хоча після відставки Габбард у червні напруження зменшилося, наслідки конфлікту залишилися.
Зокрема, ЦРУ припинило спільно готувати аналітичні оцінки з Національною радою розвідки (NIC), яка входить до структури Офісу директора Національної розвідки (ODNI). Ця рада узагальнює оцінки 18 американських розвідувальних служб для посадовців і законодавців. Через відмову ЦРУ від співпраці скоротилася кількість спільних звітів, зокрема про Іран.
Крім того, після американської військової операції в Ірані в червні 2025 року та захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро в січні 2026-го законодавці та їхні помічники на короткий час перестали отримувати розвідувальні звіти від офісу Габбард. Її команда звинувачувала членів Конгресу в передаванні інформації пресі.
Деякі аналітики розвідувальних відомств також почали уникати висновків, які суперечать позиції Білого дому. Двоє колишніх і один чинний американський посадовець розповіли Reuters, що працівники побоюються політичних наслідків.