Коли США та Ізраїль готувалися до нової війни з Іраном, вони розраховували, що там швидко почнеться повстання. Минуло кілька тижнів після початку війни, але цього так і не сталося.
Про це пише The New York Times з посиланням на понад десять джерел серед чинних і колишніх американських, ізраїльських та інших іноземних посадовців.
Керівник Моссаду Давід Барнеа представив премʼєр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньягу план, за яким його служба зможе згуртувати іранську опозицію і спровокувати заворушення та інші повстанські дії, що можуть навіть призвести до краху уряду Ірану. Він також представив цю пропозицію високопосадовцям адміністрації Трампа під час візиту до Вашингтону в середині січня.
Попри сумніви щодо життєздатності плану серед високопосадовців США та деяких посадовців інших ізраїльських розвідувальних служб, і Нетаньягу, і Трамп мали оптимістичний погляд на ситуацію. Вони вважали, що вбивство лідерів Ірану на початку війни, а потім серія операцій розвідки, спрямованих на заохочення зміни режиму, можуть призвести до масового повстання, і війна швидко завершиться.
Через три тижні після початку війни повстання в Ірані так і не почвлося. За оцінками американської та ізраїльської розвідки, теократичний уряд Ірану ослаблений, але доволі стабільний, а страх перед іранськими силовиками знизив вірогідність як повстання в країні, так і транскордонних вторгнень ополченців за межами Ірану. Замість вибухнути зсередини, уряд Ірану ескалював конфлікт, завдаючи ударів і контрударів по військових базах, містах і кораблях навколо Перської затоки, а також по вразливих нафтогазових обʼєктах.
Хоча риторика Нетаньягу стала мʼякшою, він все ще стверджує, що американську та ізраїльську повітряну кампанію будуть підтримувати наземні сили. Однак за лаштунками висловив розчарування тим, що обіцянки Моссаду розпалити повстання в Ірані не здійснилися. На одній з безпекових нарад за кілька днів після початку війни премʼєр-міністр заявив, що американський президент будь-якого дня може вирішити припинити війну, і що операції Моссаду ще не дали результатів.
Багато високопосадовців Америки, а також аналітики військової розвідки Ізраїлю (АМАН) скептично поставилися до ізраїльського плану масового повстання під час конфлікту. Американське військове керівництво заявило Трампу, що іранці не вийдуть на протести, поки Сполучені Штати та Ізраїль скидатимуть бомби.
На прохання про коментар Білий дім не відповів, проте високопосадовець адміністрації зазначив, що у своїх перших заявах після початку війни Дональд Трамп радив іранцям залишатися вдома та закликав їх вийти на вулиці лише після завершення повітряної кампанії.
Курдський варіант
Хоча багато деталей планів Моссаду залишаються секретними, один з елементів включав підтримку вторгнення іранських курдських ополченських груп, що базуються на півночі Іраку. Моссад має давні звʼязки з курдськими угрупованнями, і американські чиновники заявили, що як ЦРУ, так і Моссад надавали зброю та іншу підтримку курдським силам в останні роки.
Протягом перших днів війни ізраїльські літаки та бомбардувальники завдали ударів по іранських військових та поліцейських цілях на північному заході Ірану, частково для того, щоб допомогти прокласти шлях для курдських сил. Але американські чиновники більше не підтримують цієї ідеї. Через тиждень після початку війни, 7 березня, Трамп заявив, що він прямо наказав курдським лідерам не вводити ополчення в країну.
Туреччина попередила адміністрацію Трампа не підтримувати жодних дій курдів. За словами турецького дипломата, це повідомлення міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан передав державному секретарю Марко Рубіо під час нещодавньої розмови. Туреччина, союзник США по НАТО, виступає проти будь-яких операцій озброєних курдів, оскільки вона бореться з курдськими сепаратистами всередині власних кордонів.
Майбутнє Ірану
Американські чиновники, яких ознайомили з оцінками розвідки до війни, заявили, що ЦРУ оцінювало різноманітні можливі події в Ірані після початку конфлікту. Розвідувальні служби вважали повний крах іранського уряду відносно малоймовірним результатом. Інші американські чиновники, знайомі з даними розвідки, заявили, що навіть коли уряд країни перебував під тиском, як це було під час масових протестів у країні в січні, йому вдавалося відносно швидко придушити повстання.
За оцінками американської розвідки, озброєні частини іранської влади можуть повстати одна проти одної або вжити заходів, які можуть спровокувати громадянську війну. Проте, як йдеться у звітах, ці угруповання радше підтримують ворогуючі групи релігійних лідерів, ніж представляють будь-який демократичний рух. Найімовірнішим результатом був такий, що жорсткі представники чинного уряду збережуть контроль над важелями влади.