Сполучені Штати розгорнули на Близькому Сході поблизу Ірану зенітні ракетні комплекси Patriot, системи протиракетної оборони THAAD та авіаносець Abraham Lincoln.
Про це пише The Economist.
Перекидання сил торкнулося й бойової авіації. Кілька винищувачів F-15E прибули з британських баз. Військово-транспортні літаки C-17A Globemaster III доставляли вантажі з аеродрому Роберт-Грей, повʼязаного з 62 артилерійським полком ППО у Форт-Кавасосі.
Командування США в соцмережі Х 26 січня повідомило, що моряки на борту авіаносця Abraham Lincoln проводять планове технічне обслуговування під час рейсу в Індійському океані. За їхніми словами, на Близькому Сході розгорнули авіаносну ударну групу.
Також протягом трьох діб пілоти здійснили шість рейсів на авіабазу «Алі аль Салем» у Кувейті та ще один — на базу «Принц Султан» у Саудівській Аравії.
Аналітики The Economist також зазначають, що 24 січня командувач Центрального командування США генерал Бред Купер відвідав Ізраїль для консультацій, що може свідчити про координацію сценаріїв можливих дій.
Як пише The Economist у країнах Перської затоки зростає переконання, що в разі удару США він може бути спрямований не лише на військові обʼєкти, але й на політичне керівництво Ірану. У Тегерані ж попереджають, що будь-яка атака з боку США розцінюватиметься як повномасштабна війна.
Однак, за оцінкою The Economist, президент США Дональд Трамп, імовірно, ще не ухвалив остаточного рішення про можливий удар. NBS News із посиланням на джерела писало, що причиною цього могли стати радники Трампа, які не можуть гарантувати, що після удару іранський режим швидко впаде.
Натомість Трамп хоче «швидкого і вирішального удару», а не операції, яка триватиме тижнями або місяцями. Тим часом Iran International з посиланням на джерела 25 січня писав, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї сховався в підземне укриття в Тегерані через побоювання можливої атаки США. Керувати країною почав його син Масуд Хаменеї.
- Протести в Ірані почалися наприкінці грудня 2025 року і тривають досі — спочатку люди вийшли на вулиці через обвал валюти, зростання цін і скорочення доходів, а потім вимоги розширилися: люди вимагають політичних змін, відставки керівництва, звільнення політичних вʼязнів і більшої свободи, зокрема прав для жінок.
- Іранська влада придушує протести, застосовуючи водомети й сльозогінний газ, а також стріляє з бойової зброї по демонстрантах, масово затримує їх, відключає інтернет і використовує технології стеження. За даними правозахисної організації HRANA, на 30-й день протестів, який припав на 26 січня, загинули вже майже 6 126 мітингувальників, з яких 86 — діти до 18 років.