Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї відхилив пропозицію президента США Дональда Трампа про відновлення ядерних переговорів.
Про це повідомляє Reuters.
«Трамп каже, що він є майстром укладання угод, але якщо угода супроводжується примусом, а її результат заздалегідь визначений, то це не угода, а навʼязування та залякування», — заявив Хаменеї.
Він також заперечив твердження Трампа, що США знищили ядерний потенціал Ірану.
«Президент США з гордістю заявляє, що вони бомбили і знищили ядерну промисловість Ірану. Дуже добре, продовжуйте мріяти! Яке діло Америці до того, чи має Іран ядерні обʼєкти? Ці втручання є недоречними, неправильними і примусовими», — обурився він.
Західні держави звинувачують Іран у таємних спробах створити ядерну бомбу шляхом збагачення урану і вимагають припинити таку діяльність. Тегеран заперечує наміри використовувати збагачення урану для військових цілей, заявляючи, що програма має виключно цивільне енергетичне призначення.
Минулого тижня Трамп заявив в ізраїльському парламенті, що «було б чудово», якби Вашингтон зміг домовитися про «мирну угоду» з Тегераном після початку перемирʼя в Газі між Ізраїлем і ХАМАС.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив кампанію «максимального тиску»: нові санкції проти іранського режиму, щоб отримати суттєві поступки з його боку.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Після переобрання на другий термін Трамп поновив кампанію «максимального тиску». У березні Axios повідомляв, що американський президент дав Ірану два місяці на досягнення нової ядерної угоди.