У середу, 8 жовтня, Верховна Рада України не призначила суддів Конституційного суду.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Процедура призначення суддів триває близько 55 хвилин: спочатку депутати голосують за кандидата, який набрав 5 балів, — якщо він отримує щонайменше 226 голосів, його призначають. Потім голосують за кандидата з 4 балами. Якщо жоден із них не набирає необхідної кількості голосів, проводиться рейтингове голосування між двома кандидатами, що мають по 3 бали.
За словами Железняка, кандидат від «Слуги народу», який раніше працював у сфері конституційного права, Захар Тропін отримав 224 голоси. Під час рейтингового голосування співголова Ради Реанімаційного пакета реформ і членкиня Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко набрала 179 голосів, а керівник проектів Центру демократії та верховенства права, юрист і громадський діяч Тарас Цимбалістий — 84.
Однак під час остаточного голосування за призначення Кириченко депутати від «Слуги народу» не дали достатньої підтримки — лише 126 голосів, тож її кандидатуру провалили.
Чому це важливо
Для роботи Конституційного суду має бути кворум — це 12 із 18 суддів. До 27 червня суддів було лише 11 — через це не працювали Велика палата й один із сенатів суду. Суд не міг розглядати, наприклад, звернення народних депутатів, президента чи інші конституційні подання.
27 червня президент Володимир Зеленський призначив суддею Конституційного суду екскоординатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександра Водяннікова, тим самим розблокувавши роботу суду. Однак кворум у КС залишається дуже хитким.
Після призначення президента в Конституційному суді досі залишаються шість вакантних місць: два має заповнити президент, два — Верховна Рада, два — зʼїзд суддів. Верховній Раді ще в лютому також передали кандидатури, але депутати досі не ухвалили жодного рішення.
У липні дорадча група експертів, яка оцінює кандидатів на посади суддів Конституційного суду, звинуватила Раду в затягуванні призначення суддів.