Нобелівську премію з фізики 2025 року присудили трьом дослідникам — Джону Кларку, Мішель Девор і Джону Мартінісу — «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі».
Про це повідомив Нобелівський комітет у Стокгольмі у вівторок, 7 жовтня.
Вчені провели експерименти з електричним колом розміром, який можна тримати в руці, і показали, що квантові ефекти працюють навіть у великих системах, а не лише в маленьких частинках.
Вони використали надпровідники (матеріали без електричного опору) з особливим зʼєднанням, яке називається джозефсонівський перехід. У колі багато заряджених частинок поводилися так, ніби це одна велика частинка.
Система спочатку «застрягла» у стані без напруги, але завдяки тунелюванню (квантовий ефект) змогла «втекти» через бар’єр. При цьому енергія у системі змінювалася тільки певними порціями — це називається квантованою енергією.
Це відкриття показує, що квантові закони працюють і на макроскопічному рівні, і допоможе розвивати квантові комп’ютери, сенсори та криптографію.
- Нобелівська премія є однією з найпрестижніших міжнародних нагород, яку щороку присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Розмір Нобелівської премії — приблизно $1,1 мільйона.
- Нобелівську премію з фізіології та медицини 2025 року отримали вчені Мері Е. Бранков, Фред Рамсделл і Шимон Сакагучі. Її вручили за «новаторські відкриття щодо периферичної імунної толерантності, яка запобігає заподіянню шкоди організму імунною системою».