Нобелівську премії з фізіології та медицини 2025 року отримали вчені Мері Е. Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі. Її вручили за «новаторські відкриття щодо периферичної імунної толерантності, яка запобігає заподіянню шкоди організму імунною системою».
Про це йдеться на сайті Нобелівського комітету.
Лауреати зʼясували, як імунна система визначає, що їй слід атакувати, а що захищати. Для цього вона використовує регуляторні Т-клітини.
«Їхні відкриття стали вирішальними для нашого розуміння того, як функціонує імунна система і чому не всі ми маємо серйозні аутоімунні захворювання», — заявив голова Нобелівського комітету Олле Кампе.
У 1995 році Шимон Сакагучі «плив проти течії», коли зробив перше ключове відкриття. У той час багато дослідників були переконані, що імунна толерантність розвивається лише завдяки знищенню потенційно шкідливих імунних клітин у загрудинній залозі через процес, який називається центральною толерантністю. Сакагучі показав, що імунна система є складнішою, і відкрив раніше невідомий клас імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних захворювань.
Мері Бранков та Фред Рамсделл зробили інше ключове відкриття у 2001 році. Вони представили пояснення, чому певний штам мишей був особливо вразливим до аутоімунних захворювань. Вчені виявили, що у мишей є мутація в гені, який вони назвали Foxp3. Вони також показали, що мутації в людському еквіваленті цього гена викликають серйозне аутоімунне захворювання — IPEX.
Через два роки Шимон Сакагучі зміг повʼязати ці відкриття. Він довів, що ген Foxp3 керує розвитком клітин, які він ідентифікував у 1995 році. Ці клітини, тепер відомі як регуляторні Т-клітини, контролюють інші імунні клітини та забезпечують, щоб наша імунна система толерувала наші власні тканини.
Відкриття лауреатів започаткували галузь периферичної толерантності та стимулювали розробку методів лікування раку та аутоімунних захворювань. Це також може призвести до більш успішних трансплантацій. Кілька з цих методів лікування зараз проходять клінічні випробування.