Організація Обʼєднаних Націй (ООН) відновила ембарго на постачання зброї та низку інших санкцій проти Ірану через ядерну програму країни.
Про це пише Reuters.
Санкції Ради Безпеки ООН, що діяли з 2006 по 2010 рік, знову стали чинними 27 вересня цього року о 20:00 за східноамериканським часом (00:00 за Грінвічем у неділю).
Ірану заборонили роботи зі збагачення й переробки урану, а також будь-яку діяльність, пов’язану з балістичними ракетами, здатними нести ядерну зброю.
Санкції забороняють виїжджати за кордон десяткам іранців, блокують гроші та майно окремих людей і компаній. Також вони забороняють постачати будь-що, що може стосуватися ядерної програми.
Країни мають право вилучати й знищувати такі товари. Ірану більше не дозволяють вести бізнес за кордоном, якщо він пов’язаний з ураном чи ядерними матеріалами і технологіями.
Таке рішення ухвалили після ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини, які звинуватили Тегеран у тому, що країна порушила ядерну угоду 2015 року, яка мала на меті зупинити розробку ядерної бомби. Іран заперечує прагнення створити ядерну зброю.
Спроби відкласти повернення санкцій провалилися на полях щорічної зустрічі світових лідерів в ООН цього тижня.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас підтвердила в заяві у неділю, що блок «тепер перейде до негайного відновлення всіх раніше скасованих санкцій ООН і ЄС, пов’язаних із ядерною програмою.
Ядерна програма Ірану
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив кампанію «максимального тиску» — нові санкції проти іранського режиму, щоб отримати суттєві поступки з його боку.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Після переобрання на другий термін Трамп поновив кампанію «максимального тиску». Сторони провели кілька раундів переговорів, проте так і не уклали нову ядерну угоду. А після атаки США на іранські ядерні обʼєкти в червні Тегеран відмовляється від поновлення переговорів.
- У МАГАТЕ вважають, що Іран здатен відновити ядерну програму за кілька місяців після американських ударів по його обʼєктах.