Китай та Росія підписали меморандум про будівництво газопроводу до КНР транзитом через Монголію «Сила Сибіру 2».
Про це журналістам повідомив голова правління «Газпрому» Олексій Міллер, пишуть пропагандистські медіа РФ.
«На підставі публічної заяви, яка була зроблена лідерами трьох країн — Росії, Китаю і Монголії, сьогодні підписано юридично зобовʼязуючий меморандум про будівництво газопроводу «Сила Сибіру 2» і транзитного газопроводу через територію Монголії «Союз — Схід». Цей проєкт дозволить постачати з Росії транзитом через Монголію 50 млрд м³ газу на рік», — сказав він.
Очікується, що поставки за новою домовленістю будуть здійснюватися протягом 30 років.
Крім того, Росія і Китай домовилися про збільшення поставок за іншими маршрутами:
- «Сила Сибіру»: потужність зросте з поточних 38 млрд м³ до 44 млрд м³ на рік;
- «Далекосхідний маршрут»: обсяги прокачки збільшаться з запланованих 10 млрд м³ до 12 млрд м³ газу на рік. Запуск цього трубопроводу очікується в 2027 році.
Міллер додав, що ціна поставок газу для Китаю нижча, ніж для Європи, але не уточнював конкретні суми.
Що передувало
Як писав WSJ, «Сила Сибіру 2» (продовження газопроводу «Сила Сибіру», відкритого у 2019 році) довгий час був більш актуальним для Москви, ніж для Пекіну. Росія втратила свій найбільший енергетичний ринок, коли значна частина її експорту газу до Європи припинилася після вторгнення в Україну.
Для Пекіну ж поставки газу з Близького Сходу та інших місць означали, що новий проєкт з РФ був набагато менш важливим. Проєкт нового трубопроводу загруз у розбіжностях стосовно ціноутворення та умов власності, а також через побоювання Китаю стосовно надмірної залежності від Росії у постачанні енергоносіїв. Джерела WSJ, близькі до процесу ухвалення рішень у Пекіні, казали, що одна з офіційних причин, яку вони називали Росії, полягає в тому, що Китай обмежує імпорт нафти та газу з однієї країни до 20%. В результаті переговори затягнулися на роки, хоча Москва неодноразово заявляла про неминучість угоди.
Але нещодавній конфлікт на Близькому Сході дав Пекіну привід переглянути надійність нафти та природного газу, які він отримує з регіону, кажуть джерела, навіть попри те, що між Ізраїлем та Іраном утвердилося крихке припинення вогню.
Окрім нинішніх потрясінь у Перській затоці, торговельна війна між США та Китаєм останніми місяцями призвела до зупинки експорту американського зрідженого газу до КНР, що призвело до зупинки багаторічного зростання торгівлі енергією між двома країнами. У довгостроковій перспективі, оскільки Китай прагне досягти своїх цілей у сфері зеленої енергетики, Пекін хоче розширити роль природного газу як так званого мостового палива між вуглеводневою та поствуглеводневою епохами, кажуть аналітики.