Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між російськими та українськими позиціями як частину мирної угоди. США не беруть участі в обговоренні цієї ініціативи.
Про це пише Politico з посиланням на пʼятьох європейських дипломатів.
У контексті сценаріїв після війни або припинення вогню в Україні створення буферної зони військові та цивільні чиновники розглядають як одну з можливих пропозицій.
Видання пише, що будь-яка миротворча місія, ймовірно, виконуватиме подвійні функції — патрулюватиме біля демілітаризованої зони та тренуватиме українських військових.
Проте, як зазначає Politico, думки щодо глибини зони розходяться, а також не зрозуміло, чи прийме такий варіант Україна, адже він може передбачати територіальні поступки. Ідею з буферною зоною підтримала Росія.
«Росіяни не бояться європейців. І якщо вони думають, що кілька британських і французьких спостерігачів зможуть стримати їх від вторгнення в Україну, то вони помиляються», — сказав колишній чиновник Пентагону, який відповідав за політику щодо Європи та НАТО в адміністрації експрезидента США Барака Обами.
На яких умовах створять буферну зону
Відкритим залишається питання кількості військових, потрібних для патрулювання такої зони. Обговорюються різні варіанти — від 4 тисяч до близько 60 тисяч військових. Але країни поки що не дали жодних зобов’язань.
Один із європейських чиновників каже, що союзники утримуються від публічних заяв про кількість військ, очікуючи на ключові деталі. Серед питань — правила застосування сили для військ НАТО на передовій, сценарії реагування на можливу ескалацію з боку Росії та чи знадобляться країни-посередники, якщо Кремль виступить проти присутності сил Альянсу у буферній зоні.
Деякі країни також стурбовані тим, що буферна зона може фактично наразити українські міста на ще більший ризик атак або повторного вторгнення з боку Росії. Крім того, Politico пише, що ідея буферної зони «може суттєво вичерпати обмежені ресурси миротворчих сил на континенті».
Польща й Німеччина заявили, що не зацікавлені в розгортанні своїх військ в Україні, тоді як невелика Естонія навіть пообіцяла надати частину контингенту.
А Франція та Велика Британія, ймовірно, становитимуть основу іноземного військового контингенту — вони переконують інші країни надати військову допомогу. Але це занепокоїло членів НАТО, які межують із Росією, зокрема Польщу. Там непокояться, що країна залишиться вразливою перед можливим нападом. Союзники також застерегли керівництво Пентагону, що збільшення контингенту може послабити оборону східного флангу альянсу.
Загалом партнери очікують, що основну частину сил у разі перемир’я чи створення буферної зони все одно забезпечуватиме Україна.
«Усі намагаються діяти якомога швидше щодо безпекових гарантій, аби Трамп не передумав тиснути на Путіна для досягнення домовленостей», — сказав один із європейських чиновників.
- Про ідею створити буферну зону говорять вже не вперше. У травні спецпредставник президента США Дональда Трампа Кіт Келлог заявив, що Україна запропонувала створити 30-кілометрову демілітаризовану зону навколо фронту. Проте Володимир Зеленський згодом сказав, що офіційно Україні цього не пропонували.
- До того ж, за його словами, незрозуміло, з якої лінії рахувати. Він наголосив, що далекобійна артилерія сягає 40 кілометрів, а дрони летять на 50—100 кілометрів. Якщо ж говорити про 15-кілометрове відведення військ, то тоді в Херсоні не буде українських Сил оборони — це означатиме, що «у нас не буде Херсону». Президент пояснив: досвід з 2014 року показує, що під час припинення вогню російські війська «рили і йшли» — 100, 200, 300 метрів щоденно. І тому контактна лінія відрізнялася від лінії замороження конфлікту.