Президент США Дональд Трамп давно прагне Нобелівської премії миру. Але хто її отримає, визначає комітет з пʼятьох людей, і більшість з них відкрито висловлювали своє недоволення американським президентом.
Про це пише The Washington Post.
Бажання Трампа отримати Нобелівську премію було наскрізним під час обох його президентських термінів, а в останні місяці його зусилля зросли. Але принаймні троє з пʼяти членів норвезького Нобелівського комітету публічно критикували Трампа, і йому буде непросто отримати їхні голоси.
Кампанія Трампа варіювалася від публічних коментарів під час зустрічей з іншими світовими лідерами до приватних зусиль з міністром фінансів Норвегії Єнсом Столтенбергом. Той налагодив міцні звʼязки з президентом США як генеральний секретар НАТО, а його Норвезька робітнича партія бере участь у призначенні парламентом членів норвезького Нобелівського комітету.
Трамп приписує собі заслуги в зупиненні дедалі більшої кількості конфліктів. На зустрічі з президентом Володимром Зеленським і європейськими лідерами 18 серпня він заявив, що в цьому році завершив шість війн. За кілька днів він збільшив цю цифру до «від семи до десяти».
Та попри всі заслуги Трампу потрібно буде завоювати прихильність членів комітету, які поки що принаймні виглядають скептично налаштованими. Голова норвезького Нобелівського комітету Йорген Ватне Фріднес у грудні засудив «підрив свободи слова навіть у демократичних країнах», назвавши імʼя Трампа.
«Трамп здійснив понад 100 словесних нападок на медіа під час своєї передвиборчої кампанії», — сказав Фріднес, який також очолював PEN Norway.
Фріднес є призначенцем Столтенберга від Робітничної партії, яка при владі в Норвегії.
У країні, де згідно з опитуванням, проведеним Novus у жовтні, лише 7% людей заявили, що проголосували б за Трампа, а не за колишню віцепрезидентку Камалу Гарріс, дуже поширений скептицизм щодо президента США. Деякі члени Нобелівського комітету не приховують, що відчувають те саме.
«Після трохи більше ніж 100 днів на посаді президента [Трамп] успішно розпочав процес ліквідації американської демократії та робить усе можливе, щоб зруйнувати ліберальний і заснований на правилах світовий порядок», — написала в травні членкиня комітету Крістін Клемет, колишня правоцентристська міністерка освіти Норвегії.
Третій член комітету опублікував кілька критичних повідомлень про президента під час його першого терміну. На фотографії у фейсбуку, опублікованій за день до виборів 2020 року, Грі Ларсен був у червоній бейсболці з написом «Зробимо права людини знову великими».
Ларсен, колишній лівоцентристський політик, також написав 2017 року у твіттері, що «Трамп ставить під загрозу мільйони життів», і критикував рішення скоротити іноземну допомогу США.
Двоє інших членів комітету раніше відкрито не критикували Трампа. Один з них, академік Асле Тодже, співчутливо писав про юридичні труднощі Трампа за часів адміністрації Байдена.
Голова комітету Фріднес, коли в січні його запитали про Нобелівські прагнення Трампа, не відповів прямо, чи буде він коли-небудь готовий вручити президенту цю премію.
«Присудження Нобелівської премії миру главі держави часто є, мабуть, найсуперечливішим. Тому що, коли ви глава держави, ви маєте владу. Ви маєте владу, і ви використовували владу. Ваші руки часто заплямовані кров’ю, якщо це конфлікт. Але ви також маєте владу робити щось після цього, що ускладнює картину», — сказав Фріднес.
Трамп не зможе отримати цьогорічну нагороду, яку оголосять у жовтні, оскільки кінцевий термін подання номінацій був у січні. До короткого списку 2025 року від Організації досліджень миру входять:
- премʼєр-міністр Катару Мохаммед бін Абдулрахман аль Тані за його зусилля у встановленні миру в Газі;
- Центр Картера, заснований президентом США (1977—1981) Джиммі Картером;
- Міжнародний кримінальний суд, чиїх високопосадовців Трамп переслідує за їхні зусилля щодо розслідування діяльності американських та ізраїльських чиновників.
Але в нього є принаймні можливість отримати премію наступного року. Деякі норвежці намагаються тримати двері відкритими, якщо Трампу вдасться укласти мир в Україні.
- Першим Трампа на здобуття Нобелівської премії миру 2026 року висунув у червні пакистанський уряд за його «рішуче дипломатичне втручання і визначальне лідерство в індійсько-пакистанській кризі». На початку серпня, після підписання в Білому домі азербайджансько-вірменської декларації про відмову від застосування військової сили, те саме зробили президент Азербайджану Ільхам Алієв і премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.
- За даними Білого дому, висування Трампа також підтримують прем’єр-міністр Камбоджі Хун Манет, президент Габону Бріс Олігі Нгуема, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу та міністр закордонних справ Руанди Олів’є Ндухунгіреге.