Генпрокурор ДР Конго вимагає смертної кари для експрезидента за держзраду. Його підозрюють у звʼязках з повстанцями

Автор:
Ірина Перепечко
Дата:

Генеральний військовий прокурор Демократичної Республіки Конго, генерал Лікулія Люсьєн Рене 22 серпня сказав, що вимагає смертної кари для експрезидента країни Жозефа Кабіли, якого заочно судять за державну зраду, воєнні злочини, убивства і зґвалтування.

Про це пише Associated Press.

Кабілу, який очолював країну з 2001 по 2019 рік, судять з липня. Президентську недоторканність Кабіли скасували у травні цього року. Прихильники Кабіли стверджують, що судовий процес має політичне підґрунтя.

За твердженням конголезького уряду, Кабіла підтримував повстанців M23, яких також підтримує Руанда. Президент Конго Фелікс Чісекеді звинуватив його в підтримці повстанців і підготовці повстання. Кабіла це заперечує.

Генеральний військовий прокурор, окрім смертної кари, попросив 20 років ув’язнення за потурання воєнним злочинам і 15 років за змову. Генерал не деталізував ці обвинувачення і не пояснив, чого саме вони стосуються.

AP уточнює, що Кабілу судять за воєнні злочини, повʼязані з його зв’язками з групою M23, а не за злочини, скоєні під час перебування на посаді президента. Дату оголошення вироку поки що не визначили.

Reuters зазначає, що з кінця 2023 року Кабіла переважно перебуває за кордоном, здебільшого в Південній Африці, востаннє на публіці його бачили на сході Конго. АР пише, що мова про контрольоване повстанцями місто Гома.

Що передувало

Бойові дії між урядовими силами ДР Конго і повстанцями з М23 загострилися наприкінці січня 2025 року. За кілька тижнів повстанці здійснили найбільший з 2003 року наступ і захопили Гому та Букаву — ключові міста на сході країни. За оцінками уряду ДРК, загинули понад дві тисячі людей. ООН заявляє про 900 загиблих, з них понад 20 — співробітники миротворчої місії. Міжнародні гуманітарні організації попереджають про ризик виникнення епідемій — у регіоні нестача води та продуктів, а тіла вбитих залишалися просто на вулицях.

ООН звинувачувала Руанду в підтримці повстанців M23, але країна це заперечувала. Проте в неї були непорозуміння з Конго, і вони сягають ще часів геноциду 1994 року. Рух М23 складається переважно з етнічних тутсі й заявляє, що захищає інтереси цього народу і меншин, які розмовляють кінярвандою — офіційною мовою Руанди. Вони нарікали на погрози з боку бойовиків хуту. Руанда відкидала звинувачення Конго, ООН і західних держав про те, що тисячі її військовослужбовців воюють на боці M23.

Але 28 червня цього року Руанда і ДР Конго підписали у Вашингтоні мирну угоду.