Європарламент 10 липня відхилив вотум недовіри голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн — вона залишається на посаді. Це була перша спроба вотуму недовіри з 2014 року.
Про це пише Euronews.
Для того щоб вотум недовіри ухвалили, було потрібно щонайменше 480 голосів із 720 членів Європарламенту. Проти проголосували 360 євродепутатів, 175 — за, 18 — утрималися.
Politico і раніше писало, що Урсула фон дер Ляєн витримає голосування, адже більшість політичних сил одразу дали зрозуміти, що проголосують проти вотуму недовіри.
«У момент глобальної нестабільності та непередбачуваності ЄС потребує сили, бачення та здатності діяти. Нам потрібно, щоб усі ми вирішували наші спільні виклики. Разом. Оскільки зовнішні сили прагнуть дестабілізувати та розділити нас, наш обовʼязок — реагувати відповідно до наших цінностей. Дякую, і хай живе Європа», — написала очільниця Єврокомісії.
Що передувало
Румунський ультраправий депутат Георгій Піпереа вніс пропозицію про вотум недовіри голові Єврокомісії. Ультраправі депутати Європарламенту кажуть, що заручилися достатньою підтримкою своєї пропозиції про відставку всього складу Єврокомісії. Раніше суд ЄС виніс рішення проти фон дер Ляєн, постановивши, що вона порушила правила прозорості, коли відмовилася надати особисте листування з гендиректором американської фармкомпанії Pfizer Альбертом Бурлою про постачання вакцин у 2021 році.
Позов подала американська газета The New York Times. Видання стверджувало, що Урсула фон дер Ляєн необґрунтовано відмовила в публікації смс-повідомлень, у яких вона узгодила з головою Pfizer умови контрактів на поставки вакцин для країн Євросоюзу. Суд відкинув аргумент Єврокомісії про те, що повідомлення «неможливо знайти».
- Європейська комісія — вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду в системах національних держав. На відміну від національних урядів, Єврокомісія також може виконувати функцію законодавчої ініціативи.
- Комісія складається з 27 членів, зокрема президента і віцепрезидента. Хоча кожного члена призначає національний уряд, по одному від держави-члена ЄС, вони не представляють в ЄК свою країну. Однак на практиці вони іноді обстоюють національні інтереси своїх країн.