Голові Єврокомісії загрожує вотум недовіри через закупівлі вакцин від COVID-19

Автор:
Олександра Опанасенко
Дата:

Президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн загрожує вотум недовіри через скандал навколо закупівель вакцин від COVID-19 на понад €35 мільярдів під час пандемії.

Про це пише Financial Times.

Ультраправі депутати Європарламенту кажуть, що заручилися достатньою підтримкою своєї пропозиції про відставку всього складу Єврокомісії. Раніше суд ЄС виніс рішення проти фон дер Ляєн, постановивши, що вона порушила правила прозорості, коли відмовилася надати особисте листування з гендиректором американської компанії Pfizer Альбертом Бурлою про постачання вакцин у 2021 році.

Позов подала американська газета The New York Times. Видання стверджувало, що Урсула фон дер Ляєн необґрунтовано відмовила в публікації SMS-повідомлень, у яких вона узгодила з головою Pfizer умови контрактів на постачання вакцин для країн Євросоюзу. Суд відкинув аргумент Єврокомісії про те, що повідомлення «неможливо знайти».

Румунський ультраправий євродепутат Георге Піпереа заявив, що внесе пропозицію про вотум недовіри фон дер Ляєн після того, як назбирає більш як 72 необхідні підписи.

Для відсторонення голови Єврокомісії знадобиться понад дві третини голосів євродепутатів, присутніх на засіданні. У Європарламенті зараз 720 парламентаріїв, причому 401 з них рік тому проголосував за Урсулу фон дер Ляєн на виборах голови Єврокомісії. Однак, зазначає FT, частина депутатів уже відвернулася від неї через різні розбіжності.

Хоча Урсула фон дер Ляєн, найімовірніше, отримає вотум довіри, це може змусити її йти на більші компроміси як із лівими, так і з правими в Європарламенті, аби зберегти підтримку.

  • Європейська комісія — вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду в системах національних держав. На відміну від національних урядів, Єврокомісія також може виконувати функцію законодавчої ініціативи.
  • Комісія складається з 27 членів, у тому числі президента і віцепрезидента. Хоча кожного члена призначає національний уряд, по одному від держави-члена ЄС, вони не представляють свою країну в ЄК. Однак на практиці вони іноді обстоюють національні інтереси своїх країн.