Росія намагається збільшити експорт скрапленого природного газу, розширюючи тіньовий флот і шукаючи покупців, які готові порушити західні санкції.
Bloomberg зібрав дані відстеження суден і проаналізував супутникові знімки.
Судно для перевезення скрапленого природного газу вперше з жовтня 2024-го пришвартувалося до російського експортного обʼєкта Arctic LNG 2 на Гиданському півострові на півночі Сибіру. Обʼєкт мав велике значення для Кремля, який планував збільшити експорт СПГ утричі до 2030 року. Однак він уже кілька місяців простоює без діла через труднощі з пошуком покупців.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну експорт російського газу до Європи скоротився, тоді як перевезення СПГ танкерами є перспективним джерелом доходів для Москви. Для обслуговування проєкту Arctic LNG 2 Росія знайшла щонайменше 13 суден, і деякі з них кілька разів змінювали керівні компанії, щоб приховати фактичних власників:
- Чотири судна, які можуть працювати в умовах льоду, призначені для перевезення газу з Arctic LNG 2. Одне з них зараз стоїть біля цього заводу, а три простоюють у Баренцевому морі.
- Ще три звичайних газовози також перебувають у Баренцевому морі.
- Два кораблі на ремонті в Китаї, і ще один, імовірно, прямує туди.
- Одне судно стоїть біля плавучого сховища на Далекому Сході Росії.
- Два судна простоюють у Фінській затоці. Раніше вони працювали на іншому російському заводі «Портовая», на який США наклали санкції в січні.
«У Росії зараз більше суден, ніж було влітку чи восени 2024 року. Якщо знайдуться покупці, цього невеликого флоту вистачить, щоб перевозити вантажі», — зазначив засновник Арктичного інституту вашингтонського аналітичного центру Мальте Гумперт.
Між серпнем і жовтнем 2024 року з Arctic LNG 2 експортував вісім партій газу, але жодна не прибула до іноземних портів. Газ перевантажили у два російських сховища в Баренцевому морі і на Далекому Сході. У жовтні масштабне виробництво зупинилось, бо навколо заводу утворився лід, і звичайні судна не могли дістатися туди. Росія планує ввести в експлуатацію свій перший танкер льодового класу для перевезення скрапленого природного газу в другій половині 2025 року.
Тому ринок стежить, чи знайдуться покупці для Arctic LNG 2. Якщо експорт відновиться, це може знизити світові ціни на газ. США запровадили санкції проти Arctic LNG 2 ще за адміністрації Джо Байдена, і поки неясно, чи буде адміністрація президента США Дональда Трампа продовжувати такі дії. Однак минулого року саме страх перед американськими санкціями зупиняв покупців.
Представники Arctic LNG 2 спробували знайти клієнтів у Китаї та Індії. Чи були спроби успішні — невідомо. Аналітики кажуть, що найбільша проблема — це саме знайти покупців і налагодити постачання.
Судно «Ірис», яке зараз пришвартоване біля заводу Arctic LNG 2, може пройти коротким арктичним маршрутом до Азії, якщо дозволить погода влітку. І воно цілком може це зробити, бо в Азії є покупці, що можуть бути готові обійти західні санкції. Китай — найімовірніший покупець, але попит там падає.
Також можливе нове завантаження танкерів, щоб звільнити місце в газових резервуарах заводу, які швидко заповнюються. Через це в жовтні виробництво вже зупиняли.
Тим часом трейдери чекають, чи посилять США та ЄС санкції проти Arctic LNG 2, якщо експорт відновиться.
Що передувало
У грудні 2023 року на Arctic LNG 2 завершили будівництво першої з трьох установок скраплення, і завод почав виробляти скраплений природний газ.
У квітні 2024 року США намагалися санкціями зірвати масштабний російський проєкт Arctic LNG 2, який передбачав будівництво величезного берегового заводу для виробництва скрапленого природного газу на арктичній півночі РФ. Санкції призвели до того, що низка компаній з різних країн відмовилися співпрацювати з російським Arctic LNG. Тоді WSJ писала, що виробництво СПГ зупинилося і завод переважно рециркулює вже видобутий газ.
Загалом США вдарили по російській СПГ-індустрії чотирма хвилями санкцій. Під них потрапили компанії-оператори Arctic LNG 2, судна для зберігання, судноплавні компанії, які намагаються придбати спеціалізовані судна для проєкту, а також компанії, що працюють над другим обʼєктом поблизу Балтійського моря.