Європейська служба зовнішніх дій (ЄЗД) вважає, що Ізраїль, імовірно, порушив умови Угоди про асоціацію з Європейським Союзом своїми діями в секторі Гази.
Про це пише Politico, яке ознайомилося з документом дипломатичного корпусу.
«На основі оцінок, зроблених незалежними міжнародними інституціями, є ознаки того, що Ізраїль порушує свої зобов’язання щодо прав людини згідно зі статтею 2 Угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем», — йдеться в документі.
Перед цим понад десять країн ЄС звернулися до Європейської комісії з проханням розслідувати потенційні політичні та правові наслідки конфлікту.
Угода про асоціацію між ЄС та Ізраїлем встановлює тісні зв’язки між ними, зокрема в торгівлі та співпраці в різних галузях. Щоб повністю припинити цю угоду, всі 27 країн ЄС мають погодитися. Але ЄС, як розповіли чотири чиновники для Politico, може тимчасово скоротити торговельні зв’язки з Ізраїлем — для цього достатньо згоди більшості країн, а не всіх.
Європейська служба зовнішніх дій критикує Ізраїль за велику кількість загиблих і поранених у секторі Гази, за атаки на лікарні та примусове переселення майже 90% місцевих мешканців.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила в Європарламенті, що Ізраїль має право на захист, але його дії виходять за межі самооборони. Вона звинуватила Ізраїль у порушенні гуманітарних норм — зокрема, у блокуванні поставок їжі, ліків і допомоги ООН до Гази.
Президент Європейської ради Антоніо Кошта очікує, що перевірка ЄЗД покаже, що Ізраїль порушує свої зобов’язання. Хоча ЄС і засуджує ситуацію, він досі нічого конкретного проти Ізраїлю не робив. Щоб ввести санкції, потрібна згода всіх 27 країн ЄС, а деякі з них, наприклад, Німеччина й Австрія проти санкцій. Там кажуть, що не бажають обмежувати право Ізраїлю на захист.
Один з дипломатів ЄС додав, що на засіданні Ради з питань закордонних справ у липні Каллас, ймовірно, запропонує «щось зробити» на основі звіту. Поки що не ясно, скільки країн захочуть щось змінити, а скільки — залишити все, як є.
Звіт Європейської служби зовнішніх дій спочатку обговорять посли ЄС, а потім — міністри закордонних справ на зустрічі у Брюсселі. Це питання також можуть винести на саміт лідерів наступного тижня.
Кілька країн ЄС хочуть обмежити торгівлю з ізраїльськими поселеннями. Бельгія й ще вісім країн звернулися до Єврокомісії з проханням перевірити, чи відповідає така торгівля міжнародному праву. Серед підписантів — Фінляндія, Ірландія, Люксембург, Польща, Португалія, Словенія, Іспанія та Швеція.
Цей запит пов’язаний із рішенням Міжнародного суду ООН від 2024 року, яке застерігає не підтримувати економічну діяльність на окупованих палестинських територіях. У запиті також просять Єврокомісію проаналізувати, які наслідки це матиме для країн і міжнародних організацій.
Загалом на ЄС тиснуть, щоб блок переглянув свої торговельні відносини з Ізраїлем і зайняв чітку позицію щодо його дій у Газі.
У травні 2025 року Канада, Велика Британія і Франція пригрозили Ізраїлю санкціями за його новий наступ у секторі Гази, а в червні Велика Британія, Австралія, Норвегія, Канада і Нова Зеландія запровадили санкції проти ізраїльських ультраправих міністрів за їхні радикальні заяви та підбурювання до насильства проти палестинських громад.
Що відбувається у секторі Гази
Активні бойові дії між Ізраїлем і ХАМАС тривають з 7 жовтня 2023 року, відколи бойовики ісламістського угруповання провели масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників.
У середині січня 2025 року Ізраїль і ХАМАС досягли домовленостей про припинення вогню в Газі та звільнення заручників. На першому етапі угоди ХАМАС зобовʼязався відпустити 33 ізраїльських заручників, а Ізраїль — звільнити понад 1 900 палестинських увʼязнених і почати виводити війська із сектора Гази. 2 березня Ізраїль погодився тимчасово продовжити перемирʼя в секторі Гази — це перехідний період після завершення першого етапу, бо поки що сторони не змогли домовитися, як діятимуть далі.
У ніч на 18 березня Ізраїль відновив бойові дії в секторі Гази після двох місяців припинення вогню. Від ударів загинули фактичний премʼєр контрольованого ХАМАС сектора Гази Ісаам Дааліс і ще чотири високопосадовці угруповання.
Відповідальність за відновлення бойових дій Ізраїль поклав на ХАМАС — нібито бойовики відкинули всі пропозиції про продовження перемирʼя. Тож надалі будь-які переговори з ХАМАС, якщо і будуть вестися, то тільки «під вогнем» — тобто Ізраїль відмовляється від припинення вогню як умови для початку нових переговорів.
На початку травня Нетаньягу заявив про план захопити весь сектор Гази. У країні скликали десятки тисяч резервістів, щоб розширити військову операцію. Уже 18 травня Армія оборони Ізраїлю почала «масштабні» наземні операції в секторі Гази.