Уже цього тижня Європейський Союз представить план повної відмови від всього викопного палива з Росії. Однак плани щодо відмови від російської ядерної енергетики відкладають.
Про це пише Financial Times.
У 2024 році країни Євросоюзу заплатили Росії €22 мільярди за різні види палива. Із них лише €700 мільйонів — за ядерне паливо. Проте фахівці зʼясували, що саме від цієї залежності позбутися вкрай складно, бо раптове припинення поставок створить величезний ризик для енергетичної безпеки ЄС.
Із технічної точки зору, ланцюг постачання урану є дуже складним. Тому необхідна поступова відмова.
Зараз у Європейському Союзі працює 101 ядерний реактор, причому 19 з яких мають радянську конструкцію. Для цих реакторів часто закуповують російські запчастини. Крім того, приблизно на 20—25% блок залежить від Росії у постачанні природного, конвертованого та збагаченого урану.
У довгостроковій перспективі Європейська комісія прагне, щоб ядерна галузь ЄС стала повністю незалежною від російських постачань до 2030-х років. Однак для розвитку внутрішнього ядерного ланцюга постачання необхідно €241 мільярд інвестицій.
Поступова відмова від російського імпорту відповідає заходам інших західних країн. У квітні 2023 року країни G7 домовилися розвивати ядерні потужності, щоб відмовитися від російського палива. Канада вже заборонила весь імпорт урану з Росії, а Велика Британія встановила 35% мита на російський збагачений уран. Ще торік США ухвалили закон про припинення імпорту російського урану з 2028 року. Проте домінування Росії в цьому секторі створює серйозну проблему
Ідеї повністю відмовитися від російського ядерного палива класично блокують Угорщина та Словаччина — дві із пʼяти держав-членів ЄС, які мають радянські реактори типу ВВЕР (разом з Чехією, Болгарією та Фінляндією). Міністри з питань ЄС Угорщини та Словаччини зазначили, що відмова від російських ресурсів призведе до «вищих і нестабільних цін» та створить загрозу енергетичній безпеці їхніх країн.
Однак брюссельські чиновники заявляють, що за умов повільного і поступового скорочення частини російських енергоресурсів стрибків цін по всьому паливному циклу можна уникнути.
Із 2022 року ЄС працює над диверсифікацією джерел урану, зокрема через Казахстан, Канаду і Нігер. Проте нестабільність у Нігері — сьомому у світі виробнику урану — викликає занепокоєння в ЄС щодо надійності поставок і конкуренції з боку інших гравців.
- У травні 2025 року Єврокомісія показала план повної відмови від російських енергоносіїв. Нова стратегія передбачає поступову відмову від російських нафти, газу та ядерної енергії, замінюючи їх на безпечніші джерела.