Нарімана Джелялова — кримськотатарського журналіста і політика, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу — призначили послом України в Туреччині.
Про це йдеться в указі президента України № 305/2025.
У червні 2024 року Україна звільнила Джелялова з російського полону. У 2014-му він залишився жити в окупованому Криму і продовжив політичну діяльність, навіть коли Росія визнала Меджліс «екстремістською організацією».
На окупованому півострові Наріман допомогав тим, кого Росія переслідувала з політичних мотивів. У 2021 році черга дійшла й до нього. ФСБ арештувала і звинуватила Джелялова в підриві газогону поблизу Сімферополя. На основі фальсифікованих доказів суд Криму засудив його до 17 років колонії. У листопаді 2023-го Джелялова таємно етапували до Сибіру, поряд з ним покарання відбували серійні вбивці, ґвалтівники та політичні вʼязні з України. У вʼязниці він пробув вісім місяців.
Призначення Джелялова президент України Володимир Зеленський анонсував у грудні 2024 року в межах великої ротації українських послів.
Попереднього посла України в Туреччині Василя Боднара перевели на посаду посла в Польщі. Із жовтня 2024 року Україна не мала свого посла в Туреччині.
Детальніше про справу проти Нарімана Джелялова
Нарімана Джелялова і ще чотирьох кримських татар ФСБ заарештувала 4 вересня 2021 року. Їх звинуватили в підриві газогону в селі Перевальне 23 серпня того ж року. За версією ФСБ, Джелялов разом з українською розвідкою підмовив двоюрідних братів Асана й Азіза Ахтемових підкласти вибухівку з годинниковим механізмом, а також допоміг український розвідці передати її з Херсону в Крим — сховав у головці сиру. Інші двоє затриманих, заявила ФСБ, до вибуху не причетні, але але їх зробили свідками обвинувачення.
Газогін, яким постачають газ у військову частину берегової оборони Чорноморського флоту Росії, брати Ахтемови та Джелялов начебто підірвали через ненависть до Росії і за винагороду — $2 тисячі. Сам Джелялов заявив, що його затримали за те, що поїхав у Київ на перший саміт «Кримської платформи». Перед самітом у Кремлі погрожували наслідками тим, хто його відвідає. Вибух стався в перший робочий день саміту.
Два роки Джелялов провів у СІЗО в Криму. За цей час його примусово клали у психіатричну лікарню, у камері він зустрів повномасштабне вторгнення і дізнався про смерть батька. У вересні 2022 року його засудили до 17 років колонії, а братів Ахтемових до 15 і 13 років. Головним доказом були зізнання Ахметових у злочині та участі Джелялова. Хоча в суді вони заявили, що в ФСБ їх били й катували струмом.
У 2023 році апеляційний суд, куди звернулися засуджені, посилив вироки — перші три роки чоловіки мали провести у вʼязниці, а лише потім — у колонії, де умови менш суворі.