Угода між урядами США та України про надра лишає недеталізованими низку важливих положень двосторонньої співпраці і фіксує передусім базові, політичні параметри.
Про це пише «Європейська правда», журналісти якої ознайомились з текстом документа.
За даними медіа, Україна та США дійшли рішення знову розділити угоду на кілька складових. Двостороння угода, підписана в середу у Вашингтоні, встановлює політичні параметри співпраці двох урядів щодо розробки надр, продажу копалин, а також американської допомоги, у тому числі військової, яку Україна отримуватиме надалі.
Однак чимало деталей, зокрема й тих, які мають політичне значення, будуть прописані у «технічній угоді», яка станом на зараз не готова до підписання. Угода, підписана у середу, викладена на лише 12 сторінках. Для порівняння — попередній проєкт, який США передавали Україні у березні, викладений тим самим шрифтом, містить понад 90 сторінок.
Параметри підписаної угоди відповідають більшості ключових тез, які напередодні оприлюднив прем’єр Денис Шмигаль.
Зокрема, в угоді дійсно детально описані гарантії того, що вона не буде суперечити угодам України з ЄС та прагненню України до вступу, а у разі появи такої суперечності у вступній угоді з Євросоюзом — положення угоди з США мають бути переглянуті.
Крім того, документ не підпорядковує Україну американській правовій системі — суперечки вирішуються паритетно, на засадах консультацій.
Також у тексті немає «права першої руки» для компаній з США у отриманні ліцензій на видобуток мінеральних ресурсів в Україні, однак американські компанії повинні мати доступ до аукціонів або переговорів з купівлі таких мінералів на умовах не гірших за інших покупців.
В угоді прописаний перелік корисних копалин, видобутку яких вона стосується. Йдеться про український видобуток алюмінію, сурми, мишʼяку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індію, іридію, лантану, літію, лютецію, магнію, марганцю, неодиму, нікелю, ніобію, паладію, платини, калію, празеодиму, родію, рубідію, рутенію, самарію, скандію, танталу, телуру, тербію, тулію, олова, титану, вольфраму, урану, ванадію, ітербію, ітрію, цинку, цирконію, нафти, природного газу, причому йдеться лише про нові родовища, ліцензії на які Україна видаватиме після набуття угодою чинності. Цей перелік може бути розширений лише за згодою сторін.
Угода не регулює видобуток та доходи від видобутку інших копалин. Також вона не стосується доходів від української інфраструктури, як початково пропонували США.
Україна інвестує у спільний фонд доходи від продажу ліцензій та рентні платежі від видобутку цих копалин, але має право перераховувати туди кошти. Внеском США будуть, зокрема, нові постачання зброї для ЗСУ.
Водночас у документі немає згадки про принципи управління фондом, а також про зобов’язання США не забирати з фонду доходи протягом 10 років, а реінвестувати 100% коштів у відбудову України. Ці позиції мають бути прописані у наступній угоді, текст якої готується.
Що відомо про угоду США та України про надра
Міністр фінансів США Скотт Бессент 12 лютого привіз в Україну пілотний проєкт угоди про корисні копалини. У Вашингтоні сподівалися, що Київ її одразу підпише. Однак президент Зеленський сказав, що заборонив підписувати угоду, оскільки вона не зможе захистити інтереси України — немає звʼязку з інвестиціями, прибутками та гарантіями безпеки. Після того її почали доопрацьовувати.
Допрацьовану угоду мали підписати 28 лютого, під час візиту Володимира Зеленського у Білий дім. Проте тоді Дональд Трамп і президент України посварилися — українська делегація достроково залишила Білий дім.
Зрештою 17 квітня Україна та США підписали меморандум, який засвідчує намір фіналізувати й укласти угоду про надра.
А у ніч проти 1 травня Україна і США підписали угоду про надра, тобто про створення Інвестиційного фонду реконструкції між США та Україною. Згідно з документом, США мають вносити у Фонд кошти, зокрема це може бути нова допомога — наприклад, системи ППО. Україна перераховує до Фонду 50% доходів від нової ренти за новими ліцензіями на нові ділянки. Фонд інвестуватиме в українські проєкти — видобуток корисних копалин, нафти й газу, а також у пов’язану інфраструктуру чи переробку.