Син заступниці директора Центрального розвідувального управління США Майкл Глосс із пацифістським татуюванням і бажанням обʼїхати весь світ, рятуючи його від екологічної кризи, опинився в армії Росії та загинув на війні проти України.
Видання «Важные истории» зʼясувало інформацію про останні роки життя Майка Глосса, який став одним з понад півтори тисячі іноземців, що пройшли через пункт вербування на контракт із Міноборони РФ у Москві.
Майкл Олександр Глосс народився в родині військових. Його мати Джуліан Глосс стала першою жінкою-командувачем курсантів Військово-морської академії США, понад 30 років працювала в розвідці, служила у ВМС, а нині — заступниця директора ЦРУ з цифрових інновацій. Батько Ларрі Глосс — ветеран ВМС і фахівець із кібербезпеки, зараз керує компанією, що створює програмне забезпечення для уряду США та НАТО.
Після школи Майкл Глосс вступив до College of the Atlantic, де вивчав Human Ecology — науку про взаємозвʼязок людини і природи. Його коледж був відомий своїм екологічним підходом та участю в суспільних акціях, зокрема на підтримку України. Під час навчання він виступав за права жінок, протестуючи проти заборони абортів.
У 2022 році його затримали на кліматичному протесті, коли активісти намагалися зірвати бейсбольний матч, спонсорований корпораціями.
«Важные истории»
Та завершити навчання Майкл не встиг — вирушив у подорож. Взимку 2023 року Майкл Глосс залишив США. У лютому він опублікував відео в гамаку на віллі в італійському місті Амендолара, а в березні виклав фото з хештегом #endukrainewar.
У квітні в телеграм-чаті Rainbow Family він розповів, що намагався дістатися Єрусалиму, але його депортували, і після цього чоловік вирушив на «Балканський збір» — зустріч «Веселкової сімʼї» на кордоні Туреччини та Болгарії. Подруга Майкла з Туреччини розповідає, що на балканському зльоті він жив у таборі разом з українською родиною і російським другом, грав музику і спілкувався з людьми з усього світу.
«Важные истории»
Згодом Глосс поїхав у зруйнований землетрусами турецький Хатай, де допомагав розбирати завали. У Туреччині почав називати себе Хамза.
На своїй сторінці у «ВКонтакті» Майкл писав: «Я втік з дому. Подорожував світом». За словами його друга, Майкл критикував США, вважав себе привілейованим, але не приймав американську систему. Один зі знайомих згадував, що Майкл говорив про занепад Заходу та відео про Палестину. Він замислювався про переїзд до Росії під впливом конспірологічних відео.
У Стамбулі американець отримав російську візу. Хоч батьки просили повернутися, він продовжив подорожувати. У серпні 2023 року чоловік перетнув кордон із Росією, їздив різними містами, побував у Волгограді й Москві. На фестивалі під Москвою жив у саморобному курені з гілок, прикрасив його прапором СРСР, ділився краденим сиром.
Першого вересня того ж року Глосс писав, що його віза закінчується, і шукав тимчасове житло в Москві. А вже 5 вересня запис із даними Майкла Олександра Глосса зʼявився в базі Єдиної медичної інформаційно-аналітичної системи Москви. Його адресою вказали пункт вербування на контракт на вулиці Яблочкова. Цю адресу приписували іноземцям, які їхали до Москви укладати контракт із Міноборони РФ та йшли воювати проти України.
Майкл Глосс потрапив до тренувального центру «Авангард» у Підмосков’ї. Потім його перевезли до військової частини, імовірно, в Рязань. Там Глосс створив профіль у дейтинговому сервісі, вказавши, що служить у ЗС РФ і вивчає російську мову. У соцмережах він публікував проросійський контент.
«Важные истории»
Майкл казав, що вступив до армії не для війни, а заради російського громадянства, яке нібито допомогло б реалізувати його екологічний проєкт — очищення води від мікропластику.
У грудні американець розповів друзям із Rainbow Family, що хоче отримати російський паспорт і подорожувати Африкою. Та невдовзі його відправили на фронт у Донецьку область. Востаннє він заходив у Telegram у березні 2024 року. Загинув Майкл Глосс 4 квітня, подробиці невідомі. Поховали чоловіка 21 грудня у США. Про загибель сина родина дізналася лише за два місяці до цього.
- Розслідування видання «Важные истории» зʼясувало, що за Росію воюють найманці щонайменше із 48 країн.