Верховна Рада України в цілому ухвалила законопроєкт № 12373, який удосконалить механізми управління та списання військового майна. За проголосував 321 парламентар.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Реалізація цього законопроєкту спростить списання військового майна, яке стало непридатним під час воєнного стану, а також якщо його знищили або пошкодили в ході бойових дій.
Як працюватиме механізм
У пояснювальній записці йдеться, що тепер усе військове майно (крім стрілецької зброї та нерухомості) можна списати (тобто офіційно визнати, що воно більше не придатне до використання) без погоджень з вищим керівництвом чи правоохоронцями — якщо його загальна вартість не перевищує 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів.
Якщо вартість військового майна, яке списують в одному акті, перевищує 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів, то такий акт має затвердити командувач або інший керівник, якому підпорядковується військова частина, що списує це майно.
Комісія, яка займається списанням майна у військовій частині, складатиме та підписуватиме спеціальний акт із підписами щонайменше двох учасників або свідків події (якщо вони є).
Цей акт треба подати на затвердження командиру частини або іншій посадовій особі (як вказано в законі) — протягом 30 днів.
Посадовець, який отримав акт на затвердження, має до 20 днів, щоб його перевірити: чи правильно оформлений і чи відповідає закону. Після цього акт або затвердять, або відмовлять — але відмова має бути з поясненням причин і вказівкою, що саме потрібно виправити.
Врегулювання службових розслідувань
Службове розслідування, яке має з’ясувати, чому військове майно було знищене, втрачене, пошкоджене, зіпсоване, стало менш цінним тощо, не проводитимуть, якщо шкода виникла через дії ворога або під час виконання бойового чи спеціального завдання військовими чи іншими посадовцями, зазначеними в законі.
Правила, за якими проводять службове розслідування, встановлюють самі міністерства, держоргани, спецслужби, розвідка, ДБР, СБУ та інші центральні установи.