Європейська комісія планує посилити заходи з безпеки Європейського Союзу, аби протидіяти загрозам з боку держав, які тісно співпрацюють із кримінальними угрупованнями. Це стосується і Росії.
Про це йдеться в новій стратегії внутрішньої безпеки ЄС, з якою ознайомилася Financial Times.
Єврокомісія хоче дати поліції більше повноважень для боротьби з гібридними загрозами — поєднання кібератак, дезінформації та організованої злочинності. Також пропонують посилити можливості ЄС у боротьбі з тероризмом і організованою злочинністю, дозволити ширше застосовувати санкції та надати правоохоронцям доступ до банківських операцій підозрюваних.
Цей план з посилення внутрішньої безпеки ЄС збігається в часі з тим, як Європа паралельно працює над зміцненням оборони, щоб краще протистояти зовнішнім загрозам і менше покладатися на допомогу США.
«Межі між гібридними загрозами та відкритою війною розмиті», — йдеться в стратегії. У ній також згадують «онлайнову та офлайнову гібридні кампанії Росії проти Євросоюзу та його партнерів».
У проєкті також зазначили, що через злочинність країни можуть проникнути в критичну інфраструктуру Європу та пошкодити ланцюги постачання, викрасти секретні дані та дестабілізувати ситуацію. Тож ЄС потрібно готуватися до цих загроз.
У стратегії санкції ЄС пропонують розширити і на кримінальні угруповання. Також пропонують створити спільну європейську систему, яка відслідковуватиме прибутки від організованої злочинності та джерела фінансування тероризму — це дасть поліції більше можливостей перевіряти банківські рахунки підозрюваних.
Частину інструментів боротьби з тероризмом хочуть застосовувати і в інших сферах внутрішньої безпеки. Проте деякі країни можуть бути проти — особливо ті, де сильніше дотримуються прав людини і не хочуть, щоб поліція отримала занадто багато влади.
Єврокомісія пропонує ухвалити нові закони, щоб реалізувати план посилення безпеки в ЄС. Наприклад, надати поліції розширені повноваження для доступу до онлайн-комунікацій і цифрових даних — месенджерів та електронної пошти. Правозахисники можуть бути проти таких ініціатив, адже вони можуть загрожувати приватному життю громадян. Але Єврокомісія вважає, що ці кроки потрібні, бо злочинці використовують шифрування й сучасні технології, щоб уникати відповідальності.