Космічний телескоп «Джеймс Вебб» уперше показав яскраві полярні сяйва на Нептуні. У минулому астрономи підозрювали, що на планеті відбувається це явище, але підтвердження досі не було.
Про це пише NASA.
Полярні сяйва виникають, коли частинки, що надходять від Сонця, потрапляють у магнітне поле планети та вражають верхні шари атмосфери. Енергія, яка виділяється під час цих зіткнень, створює впізнаване різнокольорове сяйво.
Астрономи бачили натяки на полярне сяйво на Нептуні 1989 року, коли повз нього пролітав зонд «Вояджер 2»
Побачити сяйво зміг тільки космічний телескоп «Джеймс Вебб». Перші дані телескоп передав на Землю у 2023 році. Тоді учені побачили на зображеннях ключовий маркер полярного сяйва — триводневий катіон. На знімках полярне сяйво на Нептуні виглядає як бірюзові плями.
Ліворуч — зображення Нептуну, отримане за допомогою космічного телескопа «Хаббл». Праворуч — це ж зображення, поєднане з даними від космічного телескопа «Джеймс Вебб». Бірюзові плями на поверхні Нептуну — це видимі полярні сяйва.
NASA
Спостереження «Джеймса Вебба» також пояснюють, чому полярні сяйва на Нептуні так довго не вдавалось побачити. Учені зʼясували, що замість полюсів воно проявляється в середніх широтах, оскільки магнітне поле Нептуну нахилене на 47 градусів до осі обертання, через що сонячний вітер по-іншому взаємодіє з атмосферою.
На основі спостережень «Вебба» учені також змогли виміряти температуру верхніх шарів атмосфери Нептуну — вперше з моменту прольоту «Вояджер 2». Вона виявилась набагато нижчою. Така низька температура означає, що випромінювання полярних сяйв (що частково залежить від температури іонізованого шару атмосфери) стає значно тьмянішим — і саме тому вони могли залишатися непоміченими протягом десятиліть.
Таке значне охолодження свідчить про те, що навіть у дуже віддалених від Сонця регіонах атмосфера може зазнавати серйозних змін. Це вказує на наявність складних кліматичних і магнітних процесів, які ще не до кінця зрозумілі.