Країни ЄС хочуть посилити заходи проти російського тіньового флоту Росії і розробляють план боротьби, у якому йдеться про масові арешти танкерів, що перевозять нафту Балтійським морем.
Про це пише Politico з посиланням на двох дипломатів ЄС та двох урядовців.
Так розробляють нове законодавство, щоб були законні юридичні підстави для арештів російських танкерів. Наразі також розглядають варіанти, де застосовуватимуть норми міжнародного права, щоб затримувати судна на підставі екологічної загрози або підозр у піратстві.
Країни зможуть діяти самостійно, якщо введуть власні національні закони, які дозволять арештовувати російські судна. Вони можуть вимагати від танкерів у Балтійському морі використовувати встановлений список надійних страховиків — це дозволить таким країнам, як Естонія та Фінляндія, затримувати судна, бо зазвичай танкери російського флоту не мають необхідного страхування.
Однак Politico пише, що реалізувати ці плани буде непросто. Арештовувати судна простіше в територіальних водах, а в міжнародних водах діють інші закони — тут затримати судно можна лише за певних умов, наприклад, якщо воно є загрозою для екології або безпеки.
Росія може відповісти військовим супроводом своїх танкерів, що загострить конфлікт. Також країни, які арештовують судна, можуть зіткнутися з судовими позовами та великими фінансовими витратами, адже їм буде потрібно забезпечувати арештовані танкери.
Європейські країни хочуть посилити арешти російських суден, бо Росія продовжує обходити санкції, використовуючи тіньовий флот — переважно йдеться про старі танкери з непрозорими власниками та відсутнім страхуванням. Це дозволяє Москві отримувати мільярдні доходи від продажу нафти, які йдуть на фінансування війни проти України.
У 2023 році з російських портів у Балтійському морі вийшло 348 суден тіньового флоту, що становить 40% від загального обсягу продажів нафти Росії — ця сума приблизно дорівнює третині річного російського військового бюджету.
Крім того, ці старі судна створюють ризик екологічних катастроф у Балтійському морі, бо не відповідають стандартам безпеки.
Також є підозри, що російські танкери можуть бути причетні до атак на європейську підводну інфраструктуру, як це сталося у випадку з пошкодженням кабелю між Естонією та Фінляндією.
«Близько 50% підсанкційної торгівлі російською нафтою йде через Фінську затоку. Є екологічні загрози, атаки на нашу підводну інфраструктуру. Тепер питання — що ми можемо зробити з цими судами? Ми не можемо заблокувати море, але можемо взяти під контроль більше процесів. У нас є безліч можливостей», — сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Що відомо про тіньовий флот РФ
На початку грудня 2022 року члени «Великої сімки», а також Австралія та ЄС ввели обмеження цін на російську нафту, встановивши максимальний рівень у $60 за барель. Із 5 лютого 2023 року ці країни ввели цінову стелю на російські нафтопродукти: $100 — для дизельного пального, $45 — для різних мастил.
Для обходу нафтових санкцій Росія почала формувати тіньовий флот. У липні премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про придушення так званого тіньового флоту нафтових танкерів Росії, який допомагає їй обходити санкції. Тоді під керівництвом Великої Британії 44 європейські країни та Європейський Союз погодили нові санкції. Пізніше до програми приєдналися США і Канада. Відтоді країни періодично оновлюють санкції проти тіньового флоту РФ та додають до санкційного списку нові танкери.
Тоді ж в Офісі премʼєра Стармера зазначили, що деякі з кораблів тіньового флоту виконують функцію російських станцій прослуховування, а інші — перевозять зброю до Росії.
У липні Кір Стармер казав, що тіньовий флот Росії складається з майже 600 суден і становить приблизно 10% світового флоту «мокрих вантажів». З його допомогою РФ транспортує приблизно 1,7 мільйона барелів нафти на день, що дає великі прибутки Кремлю.