Самиці водяного буйвола обирають собі подруг за спільними рисами характеру — наприклад, соціальною напруженістю та домінантністю. Таку схожість називають особистісною гомофілією.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі iScience.
Зоологи спостерігали за 30 дикими водяними буйволами на острові поблизу Гонконгу, Китай. Соціальну близькість між тваринами визначали за тим, як часто вони фізично взаємодіяли та були поруч. Перебування поруч виявилося головним показником дружби між буйволами — коли вони разом відпочивали, пересувалися та їли.
«Наше дослідження надає докази того, що дружба серед водяних буйволів може формуватися серед особин зі схожою поведінкою. Ці висновки дають цінне розуміння еволюції дружби», — сказав доктор Деботтам Бхаттачарджі з кафедри інфекційних захворювань та громадського здоров’я CityUHK, передає EurekAlert!
Dr Debottam Bhattacharjee
Об’єктом дослідження стали три риси характеру: соціальна напруженість, тобто уникання інших у стаді; домінантність у взаємодії з іншими буйволами; пильність, тобто реакція на загрози. На відміну від соціальної напруженості та домінантності, пильність як особливість характеру не вплинула на дружбу між тваринами. Стосунки також не залежали від віку, рангу та родинних зв’язків буйволиць.
«Більше того, розуміння соціальної поведінки та дружби тварин, що живуть у групах, таких як буйволи, покращує добробут і має ширші наслідки для підтримки оптимального здоровʼя тих, хто входить до ширшої популяції», — додала професорка Кейт Флей з кафедри ветеринарних клінічних наук CityUHK.
Це дослідження має надзвичайне значення, оскільки попередні наукові роботи вказують на те, що міцні соціальні зв’язки чи дружні стосунки позитивно впливають на здоров’я, добробут і навіть шанси на виживання. До того ж дедалі більше даних свідчить, що здатність до формування дружби, схожої на людську, притаманна не лише людям, а й різним видам тварин. Як і в людей, така дружба може бути стабільною, тривалою і не обмежуватися лише родинними зв’язками.
Науковці з CityUHK підкреслюють, що вивчення соціальної поведінки диких буйволів у Гонконзі є надзвичайно важливим з двох ключових причин. Існують дослідження, переважно на тваринах у неволі, які показують, що буйволи є високо соціальними істотами з розвиненою афіліативною поведінкою, ієрархією та структурованими домінантними відносинами.
На думку дослідників CityUHK, головним підсумком роботи є потреба глибше дослідити, як тісні соціальні зв’язки або дружні відносини впливають на популяцію диких буйволів, і як ці знання можна використати для розуміння поведінки інших тварин. Це дозволить розробити більш ефективні підходи до захисту та добробуту тварин, особливо тих, які перебувають під загрозою зникнення.
Раніше вважалося, що особистісна гомофілія відіграє роль у побудові соціальних зв’язків лише у приматів, зокрема людей. Відкриття науковців може допомогти покращити умови утримання тварин у неволі та відновити їхню популяцію в природі.
- Водяні буйволи походять з Південної та Південно-Східної Азії. Їх часто використовували як свійських тварин у сільському господарстві, зокрема для роботи на рисових полях, перевезення вантажів, а також для отримання молока, м’яса й шкіри.
- У 2023 році вчені виявили, що змії можуть заспокоювати одне одного так само, як люди, гризуни, птахи й примати. Це доводить, що рептиліям властива соціальна буферність — явище, коли наявність друзів може зменшити біологічну реакцію на стрес.