Рада не проголосувала за законопроєкт № 10242, який передбачав 8 років позбавлення волі за розповсюдження закритих даних із реєстрів.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
На думку медійників ті журналістів, цей законопроєкт у такій редакції загрожує свободі слова, журналістам і викривачам корупції.
У цілому за законопроєкт проголосував 231 депутат — цієї кількості голосів недостатньо, щоб ухвалити законопроєкт. Тому його відправили на повторне голосування, де за проголосували 229 нардепів, що теж недостатньо.
Документ посилює і впроваджує кримінальну відповідальність (8 років увʼязнення) за розголошення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів у період воєнного стану. Механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію із суспільним значенням, немає.
Реакція медіаспільноти
Медіарух, медійні та правозахисні громадські організації України, а також голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин закликали депутатів не голосувати за законопроєкт № 10242.
Медійники, правозахисники й очільник Комітету вважають, що законопроєкт можуть використати як інструмент для переслідування журналістів. Зокрема, він пропонує запровадити можливість прослуховування й стеження за журналістами.
«Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури», — додають у заяві.
Законопроєкт подавали, щоб виконати вимоги ЄС, однак, на думку заявників, він суперечить принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, зокрема в Європейському акті про свободу медіа.
«Згідно з ним, якщо журналіст-викривач або його джерело у правоохоронних органах пробʼє по базі власника нового дорогого авто — то вісім років отримає журналіст або джерело, а не корупціонер. Вісім років отримає журналіст, якщо покаже, що посадовець незрозумілим чином перетнув кордон. В Україні є фантастично круті журналісти-розслідувачі, роботу яких просто вбʼють цим драконівським законопроєктом. І зроблять великий подарунок любителям корупції», — переконаний Ярослав Юрчишин.
Які альтернативи пропонують
Ярослав Юрчишин як голова Комітету з питань свободи слова пропонує провести додаткові консультації з міжнародними партнерами та медійниками щодо того, як можна захистити персональні дані без наступу на права журналістів. І вже після цього розробити новий законопроєкт закону з відсилкою до захисту прав викривачів.
За словами Юрчишина, важлива позиція Національного агентства з питань запобігання корупції.
У законопроєкті № 10242 були також норми з конфіскації активів — у Раді щодо цього зареєстрували окремий законопроєкт № 12269, який, за словами Юрчишина, повністю розвʼязує цю проблему.