Reuters: Збитий в Судані літак із росіянами на борту могли використовувати для постачання зброї

Автор:
Ірина Перепечко
Дата:

Вантажний літак із російським екіпажем, який 21 жовтня збили в Судані, могли використовувати для постачання зброї та боєприпасів. Його збили нібито одразу після того, як борт поставив зброю.

Про це пише Reuters із посиланням на джерела і документи.

Джерело в «Силах швидкого реагування Судану» (RSF) каже, що збитий літак — це транспортний Іл-74, який використовували для постачання зброї, боєприпасів і провізії в місто Аль-Фашир, де армія Судану намагається відбити атаки RSF.

Наразі невідомо, яким маршрутом рухався літак і за яких обставин його збили. Проте, імовірно, серед членів екіпажу був 67-річний росіянин Віктор Гранов, який мав звʼязки з торговцем зброї з РФ Віктором Бутом. Гранов нібито раніше керував двома авіакомпаніями, які звинувачували в порушенні збройового ембарго в Демократичній Республіці Конго.

Також зазначається, що на борту збитого літака був 33-річний Антон Селіванець. На місці інциденту знайшли залишки їхніх документів.

На фотографіях Селіванця в соціальних мережах є його фотографії на тлі літаків Іл-76 з логотипом Всесвітньої продовольчої програми (WFP) в аеропортах Ефіопії. Водночас в організації заявили, що Селіванець не є членом екіпажу або підрядником WFP.

«Хтось незаконно використовує логотип нашої компанії», — заявили там.

RSF також надіслала Reuters відео, яке, як вони стверджують, було зроблено мобільним телефоном, вилученим з літака. Агентство Reuters ідентифікувало одного з чоловіків на відео як 61- річного росіянина Олександра Кабанова. Акаунти Кабанова в соцмережах свідчать, що він служив в елітних ВДВ і кілька років провів в Африці, зокрема в Уганді, Судані та Південному Судані.

Що відомо про збитий літак

Попередньо, в Судані збили вантажний літак Іл-76 російського виробництва. Посольство Росії в Судані заявило, що розслідує інцидент. Відомо, що суданські військові зазвичай мають екіпажі з колишніх радянських країн, пише Reuters.

Серед фотографій документів, які поширювалися в інтернеті та в деяких медіа після збиття літака, було видно імовірний реєстраційний номер EX-76011.

EX-76011 — це номер Іл-76, який раніше експлуатувала авіакомпанія «Сил швидкого реагування Судану» (RSF) New Way Cargo. Вона постачала RSF зброю через Республіку Чад за підтримки Обʼєднаних Арабських Еміратів.

Представники RSF заявили, що не можуть підтвердити реєстраційний номер літака. В ОАЕ спростували повідомлення про надання військової підтримки RSF. Група експертів ООН визнала цю інформацію правдивою.

Дані відстеження польотів і супутникові зображення, проаналізовані Reuters, показують, що EX-76011 літав до Чаду до листопада минулого року. Однак останні доступні дані про літак від грудня 2023 року показують, що він летів до Порт-Судану на узбережжі Червоного моря, де розташований фактичний штаб армії.

Інформація від швейцарської розвідслужби Сh-aviation показує, що EX-76011 експлуатувала авіакомпанія New Way Cargo, яка базується в Бішкеку в Киргизстані та якою нібито керує авіакомпанія з ОАЕ Astraway FZC.

Агентство цивільної авіації Киргизстану повідомило Reuters, що 12 січня цього року літак вилучили з реєстрації та передали до Судану. Водночас Astraway FZC каже, що припинив співпрацю з EX-76011 та його командою у грудні 2023 року.

Інструкції з техніки безпеки з номером EX-76011 позначені назвою «NeWay Cargo». Логотип і стиль схожі на логотипи NeWay Logistics LLC, чартерного брокера в Дубаї. Власник і генеральний менеджер NeWay Logistics LLC заявив, що вони не мають жодного стосунку до авіакомпанії чи рейсу.

Що передувало

15 квітня минулого року між суданською регулярною армією (SAF), яку очолює Абдель Фаттах аль Бурхан, що де-факто є президентом країни, і «Силами швидкого реагування Судану» (RSF) почалися бої. RSF виступає проти чинного уряду і каже, що прагне встановити у країні демократію.

Тоді журналісти писали, що «ПВК Вагнера» допомагає RSF зброєю, але про атаки на самих «вагнерівців» не згадували.

Українські спецпризначенці проводили операції в Судані проти російської «ПВК Вагнера» та їхніх місцевих союзників із «Сил швидкого реагування» (RSF), які у квітні спробували влаштувати держпереворот.