В Україні збільшать податки до історичного рівня. Рада в цілому підтримала законопроєкт № 11416-д. Законопроєкт підтримали 247 парламентарів.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Під час засідання нардепи внесли до законопроєкту правку про те, що для військовослужбовців військовий збір залишать на рівні 1,5%. Для решти українців він становитиме 5%.
Законопроєкт про підвищення податків також передбачає:
- впровадження військового збору для ФОПів І, ІІ та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати встановленої на 1 число звітного місяця. З жовтня 2024 року це 800 грн на місяць;
- ФОПи III групи сплачуватимуть податки розміром 1% від доходу у вигляді військового збору;
- 50% податку на надприбуток банків;
- збільшення мінімального податкового зобовʼязання для земель (МПЗ) у розмірі 700 грн і 1 400 грн за гектар. В останньому випадку йдеться про ситуації, коли у площі земель частка ріллі становить не менше ніж 50%;
- 25% податку на прибуток для всіх фінансових компаній, окрім страхових. Раніше ставка податку для них становила 18%;
- звільнення «національного кешбеку» від оподаткування у 2024—2025 роках;
- щомісячна звітність щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ почнеться з 1 січня 2025 року. Це потрібно, щоб впровадити економічне бронювання;
- АЗС залежно від типу сплачуватимуть різні щомісячні авансові внески з податку на прибуток (йдеться про 30, 40, 45, 60 або 80 тисяч гривень за кожну);
- пункти обміну валют сплачуватимуть авансовий внесок з податку на прибуток. Сума залежатиме від кількості населення в місті. У Києві це буде €700 (у гривневому еквіваленті, але з привʼязкою до курсу євро), у містах із населенням понад 50 тисяч людей — €600, у всіх інших населених пунктах — €200.
Очікують, що такі податкові зміни мають принести в держбюджет у 2024 році 58 мільярдів гривень, а у 2025 — 137 мільярдів. Це потрібно, щоб закрити «дірку в бюджеті» і на необхідному рівні фінансувати українську армію.
Раніше зазначали, що частину з цих норм введуть «заднім числом» — з 1 жовтня, вони діятимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан. Водночас нардеп Железняк стверджує, що цього правила вже «фактично немає» — закон підпишуть пізніше, тому фактично для більшості платників оподаткування доходів заднім числом не буде. Проте наразі не зрозуміло, як механізм працюватиме із середини місяця.
Ярослав Железняк наголосив, що парламентарі під час голосування за законопроєкт про підвищення податків не проголосували за правку № 988, яка містила одразу кілька правок і мала фінально встановити, хто є платниками військового збору та винятки для окремих категорій громадян. Ця правка мала врегулювати реалізацію закону про підвищення податку на практиці.
Через те, що за правку № 988 не проголосували:
- військовий збір для ФОПів І, ІІ та III діятиме із 1 жовтня;
- будь-яких перенесень військових зборів на 1 січня немає ні для кого;
- ті, хто працює в режимі «Дія.Сіті», теж попадають під військовий збір;
- винятки для ФОПів на окупованих територіях і на території зони бойових дій;
- новий військовий збір для ФОПів в МПЗ не включатиметься;
Що не так із законопроєктом про збільшення податків
Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт № 11416-д. У висновку йдеться про те, що:
- сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути їх не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків;
- сплата авансового внеску з податку на прибуток для обмінних пунктів у євро нівелює конституційне значення гривні;
- запровадження деяких норм закону заднім числом порушує статтю 58 Конституції, яка встановлює, що закони не мають зворотної дії у часі;
- нові податкові зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.
Що передувало
17 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 11416д про збільшення податків. Після цього, 4 жовтня, Комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт до другого читання.