Цьогоріч Україна виділила з бюджету $11 млн (463 млн грн) для науково-дослідних робіт українських арктичних експедицій. Про це свідчить тендер Prozorro.
Ці кошти спрямовані на забезпечення української антарктичної станції «Академік Вернандський» і проведення наукових експедицій та досліджень.
Хоч угоду й завершили в березні, але тільки зараз в інформаційному полі почалося жваве обговорення, чому так багато грошей іде «на вивчення пінгвінів» і що дослідження треба припинити, а кошти направити на дрони. Така риторика є маніпулятивною і має ознаки спланованої інформаційної атаки. Наводимо трохи статистики та аргументи Національного антарктичного наукового центру, щоб прояснити ситуацію.
1.
Кошти з антарктичних досліджень неможливо витратити на дрони та будь-які інші військові потреби, оскільки програма фінансується з тієї частини бюджету, що передбачає тільки гуманітарні видатки. Крім бюджетних коштів, програма фінансується за рахунок міжнародних проєктів і співпраць, і ці гроші можуть йти лише на цивільні потреби.
2.
У публікаціях медіа та серед інтернет-користувачів активно використовувалась теза, що це «гроші на пінгвінів», але знову маніпуляція. Насправді науковці проводять на станції цілу низку досліджень, а саме:
- геолого-геофізичні (вивчення геологічної будови Західної Антарктики);
- гідрометеорологічні (оцінка стану кліматичної системи, атмосфера-кріосфера-гідросфера в Антарктиці, її вплив на глобальний клімат);
- океанографічні (отримання даних про стан гідросфери Антарктики, встановлення тенденцій кліматичної мінливості океанографічних полів Південного океану);
- геокосмічні (вивчення взаємодії атмосферної та космічної погодних систем);
- біологічні (охоплюють широкий спектр наукових завдань у галузі зоології, ботаніки, мікробіології, вірусології, біохімії, клітинної біології та генетичної інженерії, молекулярної біології);
- медико-фізіологічні;
- розробка та впровадження нових технологій для забезпечення життєдіяльності станції, охорони довкілля тощо.
«Основними дослідженнями на нашій станції завжди були геофізичні та метеорологічні, а пізніше додалися біологічні. Деякі ряди геофізичних та метеорологічних спостережень на «Вернадському» є найдовшими в усій Антарктиці: кліматичні ведуться щодня з 1947 року, магнітного поля Землі — з 1954-го, рівня озону в атмосфері — з 1957-го», — пояснюють науковці.
Вони збирають, обробляють і передають ці дані в міжнародні та українські організації. Далі їх використовують для найрізноманітніших потреб — від навігації суден і літаків до побудови кліматичних моделей або ж звичайних прогнозів погоди. Загалом Державною програмою передбачено виконання 93 наукових заходів для реалізації 20 глобальних наукових завдань за сімома науковими напрямами.
Частина досліджень дійсно стосується пінгвінів, насамперед вивчення їхньої реакції на зміни клімату.
«Також з їхньою допомогою ми визначаємо, чи не відбувається в Південному океані перевилов антарктичного крилю, який здійснює й Україна (друге дослідження проводимо на замовлення Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики)», — пояснює науковий центр.
Із 93 наукових заходів Держпрограми пінгвіни фігурують у двох. У відсотках це 0,035% від загальних видатків на роботу в Антарктиці.
3.
Станція перейшла в користування України у 1996 році за символічний один фунт і за умови — щонайменше десять років продовжувати розпочаті там дослідження.
Антарктичну програму не можна призупинити на час війни — її можна або продовжувати, або ліквідувати зовсім. Це пояснюють тим, що безперервні спостереження мають величезну цінність для світової науки, бо робляться постійно в один час за одними методиками, тобто доступні для порівняння.
«Саме за кліматичними даними з 1947-го ми зараз бачимо, що середньорічна температура в Антарктиці зросла на понад 3 °С. І таких прикладів — багато. Ряди даних з «дірками» не мають цінності для науки, тобто перервати спостереження зараз — це обнулити українські зусилля та інвестиції попередніх трьох десятиліть, разом із півстолітніми зусиллями та інвестиціями Британії», — пояснює Національний антарктичний науковий центр.
4.
Якщо в Антарктиці не доглядати за інфраструктурою станції та поставити в «холодний відстій» криголам «Ноосфера», станція просто зруйнується, а судно піде на металобрухт. Тобто відновлення роботи коштуватиме значно більших грошей, ніж підтримка програми.
5.
Україна — одна з кількох десятків країн, які мають цілорічні станції в Антарктиці й право голосу в Договорі про Антарктику (усі рішення там ухвалюють лише консенсусом). «Тобто ми маємо реальний вплив на вирішення долі Антарктики, а також голос на важливому міжнародному майданчику, який активно використовуємо, зокрема і для інформування про російську агресію та протидії активностям рф», — додають науковці.
6.
Маніпулятивними є і тези, що полярникам закуповують «тонни делікатесів». По-перше, в Антарктиці немає магазинів, тож всі продукти купують одразу на рік на 14 людей. По-друге, продукти закуповують в Чилі, і там те, що для нас виглядає як «делікатес», може бути звичною їжею, дешевшою в закупівлі, ніж традиційні для українців продукти. По-третє, на станцію купують вино і солодощі, адже полярники за рік зимівлі зустрічають там дні народження та інші свята — цю інформацію ніколи не приховували.
Національний антарктичний науковий центр вважає, що закиди про «недоцільні витрати» є цілеспрямованою інформаційною атакою. Багато фактів висмикнуті з контексту, використані прямі маніпуляції емоціями та однотипні скриншоти. Крім того, цю інформацію у завідомо маніпулятивному дописі виклав проросійський блогер Анатолій Шарій, який з 2019 року живе в Іспанії та підозрюється у державній зраді.
26 травня він написав у Telegram про те, що на станцію «Академік Вернадський» з державного бюджету виділили близько $25 млн за останні два роки. Для порівняння він навів видатки за 2022 рік в обсязі $1,5 млн, але чомусь не уточнив, що це не річні видатки, а лише тендер на міжрейсове обслуговування криголама «Ноосфера». Насправді ж у 2022 році заплановані річні видатки становили 331 млн грн.
Позиція науковців Центру
Наводимо пряму мову: «Ми цілком свідомі того, що оборонні потреби держави — першочергові, але кошти антарктичної програми ніяк не можуть бути переадресовані на ці потреби. Це вимога наших союзників, з чиїх коштів фінансуємося і ми, і всі гуманітарні видатки. Ці кошти теоретично можна перерозподілити на інші видатки в межах лише гуманітарної сфери, але для цього Україна має назавжди припинити участь в досліджені Антарктики та перекреслити всі здобутки попередніх трьох десятиліть. Хай кожен сам вирішить, заради яких саме не військових потреб варто йти на таку жертву. Але, ухвалюючи рішення, радимо в будь-якому разі перевіряти факти, базуватись на реальних даних, аналізі всіх плюсів та мінусів, а не на спланованих за межами України емоційних інфовкидах».
Видатки попередніх років
У рамках державної науково-технічної програми на станцію «Академік Вернадський» із держбюджету виділяли:
2011 рік — запланували 20,8 млн грн, а витратили 20,9 млн;
2012 рік — запланували 21,3 млн грн (витратили 21,2 млн);
2013 рік — запланували 24,6 млн грн (витратили 24,5 млн);
2014 рік— запланували 23,9 млн грн (використали стільки ж);
2015 рік — запланували 42,5 млн грн (витратили 46,6 млн);
2016 рік — запланували 49 млн грн (витратили 54,4 млн);
2017 рік — запланували 59 млн грн (усе використали);
2018 рік — запланували 110,1 млн грн (використали 100,1 млн);
2019 рік — запланували 60,3 млн грн (витратили 60,2 млн);
2020 рік — запланували 144,1 млн грн (витратили 144 млн);
2021 рік — запланували 128,5 млн грн (витратили 372,5 млн грн);
2022 рік — запланували 331 млн грн;
2023 рік — запланували орієнтовно 471,7 млн грн ($11,7 млн).
Як бачимо з останнього пункту, цьогорічний бюджет не є рекордним, як пересмикують деякі медіа, блогери чи інтернет-користувачі.